Бузок звичайний махровий ( ) - це рослина роду Бузок (Syringa) родини маслинові (Oleaceae). Вона поширена в Китаї на всій території країни. Вирощується як декоративне дерево.
重瓣欧丁香(学名:)为木犀科丁香属下的一个变型。分布在中国各地,属中国原产的植物(非从国外引种)。


Цзилюхе () - річка на північному сході автономної області Внутрішня Монголія у Китайській Народній Республіці, права притока річки Аргунь. Вгору за течією називається Нюер і бере свій початок біля гори Санван () на північному заході гірського хребта Великий Хінган. Річка має протяжність 468 кілометрів, площа басейну 16 700 квадратних кілометрів.
激流河也称贝尔茨河,位于中华人民共和国内蒙古自治区东北部,是额尔古纳河右岸支流,上游称牛耳河,发源于根河市东部大兴安岭西北麓稚鸡场山西麓三望山附近,蜿蜒向西北流至根河金河镇牛耳河村(原牛耳河镇)左纳金河后转东北流,至满归镇敖鲁古雅鄂温克民族乡(旧址)右纳敖鲁古雅河后转西南流,进入额尔古纳市境内,于奇乾乡黄火地东南左纳安格林河后转西北流,至奇乾乡古林子西南汇入额尔古纳河。河长468千米,流域面积1.67万平方千米。年均径流量30.86亿立方米。激流河流域上中游拥有原始森林面积145.7万公顷,森林覆盖率73.6%;下游为原生态森林草原区,保持着原始生态景观,河道宽浅,多沼泽地。流域内还蕴藏有丰富的铅、煤、锌、石灰石、金等矿藏。[1]

Чжен Чоую Чжен Чоую(кит. 郑愁予 піньїнь:Zhèngchóuyǔ), народився (4 грудня 1933 р.), Справжнє ім’я - Чжен Вентао(кит. 郑文韬 піньїнь:Zhèngwéntāo), - сучасний тайванський поет, який народився в місті Цзинань провінції Шаньдун. У 16 років за власні кошти він видав свою першу поетичну збірку «Солом’яні черевики та пліт», згодом також видав «Рабиня за вікном», «Мантію», «Сила снігу», «Самотня людина , що сидить і дивиться на квіти» та багато інших. Деякі його вірші покладені на музику
鄭文韜 出生 (1933-12-04) 1933年12月4日(87歲) 中華民國山東省濟南市 筆名 鄭愁予 現居地 中華民國福建省金門縣金寧鄉 職業 作家 國籍 中華民國 教育程度 臺灣省立行政專科學校會統科(今國立臺北大學統計系) 中華民國陸軍軍官學校預備軍官班 美國愛荷華大學藝術碩士 美國愛荷華大學新聞學院博士 美國加州世界文化藝術學院文學博士 體裁 詩作 代表作 《鄭愁予詩集Ⅰ》 《鄭愁予詩集Ⅱ》 配偶 余梅芳(1962年結婚)

Середня школа Хунань Даонана Середня школа Чонде Літній клас літератури Пекінського університету Національна старша середня школа Сіньчжу Клас офіцера запасу Академії Вампу Американський університет штату Айова, магістр мистецтв Докторська школа журналістики Американського університету Айови США Каліфорнія Доктор світової культури та мистецтва Школа літератури
湖南道南中學 北平崇德中學 北京大學暑期文學班 國立新竹高級中學 臺灣省立行政專科學校會統科(現國立臺北大學統計學系) 陸軍軍官學校預備軍官班 美國愛荷華大學藝術碩士 美國愛荷華大學新聞學院博士 美國加州世界文化藝術學院文學博士

Досвід
經歷

Вірші років робіт Видавництво У 1946 році "Солом'яне взуття та пліт" Видавництво Янзі У 1955 році "Країна мрій" Клуб сучасної поезії 1966 рік "Мантія" Тайванська комерційна преса 1968 рік "Рабиня за вікном" Жовтнева преса 1974 рік "Вибрані вірші Чжен Чоую" Видавництво Живен 1979 рік "Збірка віршів Чжен Чоую I" Видавництво Хунфан у 1980 році "Достойна поведінка" Видавництво Хунфан 1984 рік "Момент квітів" Видавництво «Санліан» 1984 рік "Вибрані вірші Чжен Чоую" Видавництво «Дружба» 1985 рік "Сила снігу" Видавництво Хунфан 1987 рік "Вишита балада" Видавництво Об’єднаної літератури 1993 рік "Самотня людина сидить і дивиться на квіти" Видавництво Хунфан 1996 рік "Читання в країні мрій" Видавництво Хунфан рік 2004 "Вибрані вірші Чжен Чоую І" Видавництво Хунфан рік 2004 "Вибрані вірші Чжен Чоую II" Видавництво Хунфан 2011 рік "Мантія миру: століття поезії протягом десяти тисяч років Фонд Чжоу Дагуань
詩集 年份 作品 出版社 1946年 《草鞋與筏子》 燕子出版社 1955年 《夢土上》 現代詩社 1966年 《衣缽》 臺灣商務印書館 1968年 《窗外的女奴》 十月出版社 1974年 《鄭愁予詩選集》 志文出版社 1979年 《鄭愁予詩集I》 洪範出版社 1980年 《燕人行》 洪範出版社 1984年 《蒔花剎那》 三聯出版社 1984年 《鄭愁予詩選》 友誼出版社 1985年 《雪的可能》 洪範出版社 1987年 《刺繡的歌謠》 聯合文學出版社 1993年 《寂寞的人坐著看花》 洪範出版社 1996年 《隨身讀-夢土上》 洪範出版社 2004年 《鄭愁予詩選I》 洪範出版社 2004年 《鄭愁予詩集II》 洪範出版社 2011年 《和平的衣缽:百年詩歌萬載承平》 周大觀基金會

Біографія
生平概略

Досягнення
榮譽

«Поезійна збірка Чжен Чоую» була обрана однією з нових літературних класиків 20 століття "Збірник поезії Чжен Чую" був обраний "однією з 30 найпотужніших книг, які впливали на Тайвань протягом 30 років" Додаток до "Щомісячного опитування" Веньсюнь "" Найпопулярніший автор поезій "№1" "Десятка найпопулярніших письменників у різних літературних жанрах" в анкеті "Written Scholar" Найкраща нова поетична премія Національного молодіжного конкурсу академічного мистецтва Конкурс літературних творів: робота-переможець "Мантія революції" Молодіжна премія Національної ліги спасіння: Виграшна робота "Мантія" Нова поетична премія Національної літературно-мистецької премії Китайської Республіки: відзначена нагородами робота "Самотні люди сидять і дивляться на квіти" "Медаль за життєві досягнення" Китайської асоціації літератури та мистецтва «Нагорода за життєві досягнення в китайській літературі», вручена Китайською школою Гонконзького університету "Премія лауреата поета", вручена Університетом Юань Зе, Тайвань Інформаційне бюро виконавчого органу Юань присудило 19 премій "Золота мелодія", "Нагороду кращого автора" у номінації "Традиційна та художня музика" Китайська асоціація культури Нью-Йорка вручає "Нагороду за довічний внесок" Видатний випускник Національного університету Тайбею Видатний випускник Національного університету Чунг Хсінг Міжнародний поет PEN нагороджений життєвим досягненням "Poem Soul Award" Літературна премія Times
《鄭愁予詩集I》被選為二十世紀新文學經典之一 《鄭愁予詩集》被選為“影響台灣三十年最有力的三十本書之一” 《文訊月刊》問卷之副刊“最受歡迎詩類作家第一名” 《文學家雜誌》問卷之“各文類十大最受歡迎作家第一名” 全國青年學藝大競賽文藝創作比賽最佳新詩獎:得獎作品《革命的衣缽》 救國團青年文藝獎:得獎作品《衣缽》 中華民國國家文藝獎新詩獎:得獎作品《寂寞的人坐著看花》 中國文藝協會文藝“終生成就獎章” 香港大學中文學院贈予“中國文學終生成就獎” 台灣元智大學贈桂冠文學獎“桂冠詩人獎” 行政院新聞局頒第19屆金曲獎傳統暨藝術音樂類“最佳作詞人獎” 紐約華人文協贈予“終身貢獻獎” 國立臺北大學傑出校友 國立中興大學傑出校友 國際詩人筆會頒予終生成就“詩魂獎” 時報文學獎

Його батько, генерал-майор Чжен Сяолан, незабаром після його народження поїхав в Нанкін, щоб навчатися в Армійському університеті, а потім поїхав в Хубей. Чжен Чоую і ​​його мати були взяті під опіку родичами в Шаньдуні. Після Антияпонської війни Чжен Чоую з родиною переїхав до Бейпіна, а в 1947 році вступив до школи Чонде.
鄭愁予生長於軍事世家,祖籍福建南安,世居直隸寧河,為鄭成功十一代後裔。1933年鄭愁予在山東濟南出生,其父親陸軍少將鄭曉嵐在他出生後不久即前往南京就讀陸軍大學,隨後又赴湖北,鄭愁予與其母親由山東當地親戚照顧,並於1945年進入私塾研讀了四書五經、古典詩詞。抗戰後,鄭愁予舉家遷至北平,1947年進入英人設立的崇德學校就讀。

Закінчивши середню школу Сіньчу, він вступив до Національного університету Тайбею. У 1951 Чжен Чоу бере псевдонім "Старий моряк" і опублікуває "Старий моряк" у журналі "Дикий вітер". Пізніше Чжен Чоую продовжував публікувати вірші в "Щотижневику нової поезії", "Сучасної поезії" та інших журналах і газетах.1956 році, він став одним із ініціаторів створення Сучасного поетичного товариства.
1948年底,國共內戰趨近尾聲,鄭家隨著當時擔任華北剿匪總司令部參謀長少將的父親一路南遷,1949年隨中華民國政府赴台灣。於新竹中學畢業後,進入臺灣省立行政專科學校會統科[1](現國立臺北大學統計學系)就讀。1951鄭愁予以愁予為筆名在野風雜誌上發表「老水手」,這也是他第一篇在台灣正式發表的詩作。後來鄭愁予也不斷在「新詩周刊」,「現代詩」等雜誌報刊發表詩作。1956年紀弦創立現代詩社,鄭愁予為發起人之一。

Чжен Чоую опублікував "Сон над землею" у Тайбейському сучасному поетичному товаристві. Вірш "Помилка", що входить до нього, стає дуже популярним. У 1997 р. вірш "Помилка" була включена до тайванських китайських підручників, а пізніше Гонконг, Сінгапур, Малайзія та материковий Китай також включають твори Чжен Чоую в підручники.
1952年鄭愁予於台北現代詩社出版「夢土上」,其中收錄的「錯誤」一詩頗受歡迎。1997年「錯誤」編入臺灣高中國文課本,後來港、星、馬、中國大陸等地區選也曾選鄭愁予的作品入華文教材。

Після закінчення Тайванського адміністративного коледжу Чжен Чжоу вступив до класу офіцера запасу Військової академії Центральної армії, а потім багато років працював у портовій адміністрації Кілун. У цей період Чжен Чую познайомився з пані Ю Мейфан, і вони одружилися в 1962 році.
臺灣省立行政專科學校畢業後,鄭愁予進入中央陸軍軍官學校預備軍官班就讀,之後到基隆港務局工作了許多年,鄭愁予在這個時期認識了余梅芳女士,兩人在1962年結婚。

У 1968 році Чжен Чоую отримав стипендію та поїхав до США для подальшого навчання. Він вступив до Університету Айови. Отримав ступінь магістра мистецтв, ступінь доктора наук в Школі журналістики Університету Айови та літературу в Каліфорнійському інституті світової культури і мистецтв.
1968年鄭愁予取得獎學金前往美國深造,進入名作家聶華苓所主持的愛荷華大學「國際寫作班」研究,陸續獲得藝術碩士學位,美國愛荷華大學新聞學院博士學位、美國加州世界文化藝術學院文學博士(D.Litt)。先後任教於美國愛荷華大學及耶魯大學東亞語文學系、香港大學等校,教授中國現代文學。1970年美國將琉球群島的管轄權給予日本,海內外學生發起一連串保釣運動,鄭愁予因中擔任愛荷華大學保釣會主席,遭中華民國吊銷護照滯留美國。2004年自耶魯大學退休,獲聘耶魯大學駐校詩人。

У 2005 році Чжен Чоую повертається на Тайвань. Його збірка віршів "Мантія миру: Сто років поезії" виграла літературну премію.
2005年鄭愁予返台擔任國立東華大學第六任駐校作家,現任國立金門大學講座教授、國立東華大學榮譽教授。於金門擔任講座教授的期間創作的詩集《和平的衣缽:百年詩歌萬載承平》獲得第10屆全球生命文學創作獎,其中收錄的詩作「當撞響和平之鐘到八百二十三聲」被刻在金門和平紀念園區鐘的和平鐘旁。

З 2016 р запрошений бути поетом в резиденції Тунхайського університету, а також почесним професором лекції в Тунхайському університеті в 2017 р. На додаток до академічних лекцій та дискусій викладачів та студентів, він також брав участь у багатьох вітчизняних та закордонних літературних заходах та громадському добробуті. діяльність.
2016年起受邀為東海大學駐校詩人,2017年更榮聘為東海大學終身榮譽講座教授,長駐於東海校內,除學術講座演講和師生座談,亦參加多場海內外文學活動及公益活動。

Вей Хаймін ( 1957 рік ), Імя при народжені - Вей Мін, відома тайванська оперна актриса, є послідовником школи опери Мей Ланьфаню. [1] З різними якостями, необхіжних для акторів пекінської опери, такими як ріст, зовнішність, голос тощо, багато людей вважають Вей Хаймін людиною, яка народилася "великим майстром". [2] -
魏海敏(1957年-),原名魏敏,台灣著名京劇女演員,是京劇梅派傳人之一,現任國立國光劇團當家青衣。[2]擁有個頭、扮相、嗓音等各種京劇演員優質條件,許多人形容魏海敏是天生“祖師爺賞飯吃”的好角兒。[3]

Світло маленького моря
進入海光

Коли Вей було 10 років її батько побачив афішу про набір на "Світло маленького моря", він попросив доньку підготуватися до вступу в оперну школу Хайгуан . Вей Хаймін відчула, що лише якщо поступить в оперну школу, то зможе кожен день співати і танцювати і зможе здати іспити в Цзоін
10歲時,魏父看見「小海光,招收學生」的廣告便詢問魏海敏考海光劇校意願,魏海敏覺得只要進了劇校,能每天唱歌跳舞又不用考試,而決定去左營應試。

Коли Вей Хаймін склала екзамен,їй аплодував старший екзаменатор Ван Жибін . Вона без ніяких проблем було прийнято до опери Хайгуан . Згідно з традицією шкільною традицією вона додає слово "海" (море) в середину свого імені.
魏海敏應試時得到主考官-王質彬老師的讚許,順利地考進海光劇校正式開始學習京劇,並且依照學校慣例在名字中間加入“海”字,從此名字從魏敏變成了魏海敏。[6]

У той час Чжоу Сінь, вчитель-спеціаліст з Даньцзяо, спеціально навчала її " Цін І ". Лю Юлін, Лі Фенсян і Цінь Хуйфень, які були майстрами в школі Цін І, Стали першими вчителями Пекінської опери Вей Хаймін.
當時旦角專科老師周銘新刻意栽培她「青衣」路線,劉玉麟、李鳳翔與擅長梅派青衣的秦慧芬等都是魏海敏的京劇啟蒙老師。

Два роки Вей Хаймін навчається "Світлу маленького моря" і виконує маленькі ролі. Але в 13 вже сама взмозі грати головну роль, часто, коли з'являється необхідність в жіночій ролі для "Світла маленького моря", Вей Хаймін часто обирають грати в парі з досвідченим актором. [1]
魏海敏在小海光坐科兩年後即上場跑龍套,13歲已能獨挑大樑,演出訊息經常見報,當大海光需要旦角時,魏海敏也經常被挑選與資深演員配戲,支援演出。[1]

Слідування школі Мень
拜入梅門

У 1982 році Вей Хаймін очікуючи народження другої дитини знаходилася в Гонконзі, вона насолоджувалася виставою школи Мей Ланбфан під виконанням артиста Мей Баоцзю, Сюнь Пай Тонг Чжилін та інших. Маючи великий досвід в вивченнні та перегляді опери, Вей Хайминь визнає , що школа Ланбфан , є ідеальною, те що вона так шукала. 20 червня 1991 року її офіційно представляє Мей Баодзю Мею ЛАньфану в готелі Кьянмна в Пекіні.
1982年,魏海敏因為懷第二胎在香港待產,觀賞了梅派梅葆玖、荀派童芷苓等人的演出,又和梅派票友包幼蝶習戲半年。從學戲、觀戲的經驗中,魏海敏認為梅派的表演精緻而細膩,是她所追求的目標,於是透過引薦,1991年6月20日於北京前門飯店正式向梅蘭芳之子梅葆玖拜師學習,成為梅葆玖第一位弟子,亦為首位前往大陸拜師之台灣京劇演員。拜入梅門後,魏海敏專研梅派戲,於1993年開始在北京辦專場,演出「霸王別姬」、「三堂會審」、「穆桂英掛帥」等戲;1994年為慶祝梅蘭芳誕辰一百周年,梅葆玖將梅蘭芳1926年的創作「太真外傳」刪節後搬上舞台,並與魏海敏共同分演。1996年以「貴妃醉酒」和「宇宙鋒」這兩齣戲,得到梅花獎的殊榮。魏海敏其後來在表演神韻,以及新編戲曲的詮釋中,都受到梅派創始人梅蘭芳的重大影響[8][2]。

Дитинство у складі команди морської драми ВМС Китаю у національному навчальному класі опери Хайгуан, дало змогу вивчити сценічне мистецтво Пекінської опери.. Згодом вона навчається Пекінській опері в школі Мей у жінки- учениці Мей Ланьфан Цинь Хуйфень . У 1991 році вона стає учителем сина Мей Ланфан Мей Баоцзю .[1] Вона присвячує своє життя просуванню та впровадженню мистецтва Пекінської опери, а також виграє Національну премію за мистецтво та премію « Золота мелодія» Китайської Республіки за найкращу інтерпретацію традиційної музики та премію « Сливовий цвіт» для китайського театру в материковому Китаї .
幼年進中華民國海軍海光劇隊附設海光國劇訓練班學習京劇表演藝術,工旦行。先跟梅蘭芳的女弟子秦慧芬學京劇梅派表演藝術,1991年拜師梅蘭芳的兒子梅葆玖,在2008年挑戰梅、程、荀、張四大名旦演出方式向大師致敬[4]。畢生致力於京劇藝術的傳承推廣與創新,曾獲得中華民國的國家文藝獎及金曲獎最佳傳統音樂詮釋獎,中國大陸的中國戲劇梅花獎等獎項。

Основи Пекінської опери в сімейній обстановці
家庭背景-與京劇結緣

Вей Хайминь народилася в Інге . У віці 9 років переїжджає в Цзяї через роботу батька.
魏海敏從小生在鶯歌正義新村,9歲因父親的工作而遷居至嘉義文化新村。

Її батько, Вей Нін, закінчив Японський університет армії. Спочатку він був солдатом. У 1949 році він переїхав з дружиною на Тайвань разом з націоналістичним урядом .
父親魏寧畢業於日本陸軍大學,原為軍人,1949年攜妻隨國民政府來台,有兩個姐姐,與魏海敏分別相差8歲、6歲。

ЇЇ батька через травму не підвищили в званні і він був демобілізований, після чого він підпрацьовує на різних роботах, щоб утримувати сім'ю. Тому Вей Хаймін з молодості не була заможною.
原為軍人的父親升遷不順利、選擇退伍,開始到處打零工維持一家生計,因此魏海敏從小家境並不富裕。

Коли її було 2 її батьки розлучилися. Батько виховував Вей та її сестер сам. Вей Хаймін певний час жила в інтернаті в Чанхуа, що дозволило Вей Хаймін зберегти незалежну особистість.
在她2歲時父母離異,由父親獨自扶養魏家三姊妹,魏海敏曾在彰化的育幼院生活過一段時間,讓魏海敏具備了沉穩獨立的個性。

Коли Вей було 9 її батько працював тимчасовим директором заводу компанії Цзяї Lianhua в Цзяї, сім'я переїжджає туди. Це дозволило Вей Хаймін почати спокійне життя
9歲開始魏父在嘉義聯華公司擔任駐廠廠長,舉家遷移至嘉義文化新村,因穩定的工作,讓魏家開始度過安穩的生活。

Коли він повертався додому, то грав на ерху та навчав трьох сестер співати оперу. Першим фрагмент опери 「起解」вона вивчила під керівництвом батька. Вслід за тим, як Вей Хаймін вступив до оперної школи Хайгуан, її батько помер від раку легенів, коли їй було 15 років.
魏海敏走上京劇之路的推手就是她的父親,魏父是京劇戲迷,回家拉二胡教三姊妹唱戲。魏海敏學會的第一段戲,就是由父親教的「起解」。 魏父在魏海敏進入海光劇校後,15歲時,因肺癌過世。[5]

Виноробство в Китаї - галузь, що має тисячолітню історію в Китаї. У 1892 р. створено перший у Китаї новий сучасний виноробний завод Changyu Grape Wine Company, що являє собою початок індустріального виноробства Китаю. Після реформи та відкриття винна промисловість Китаю швидко розвивалася.
中国葡萄酒是指中国出产的葡萄酒,有着数千年的历史。1892年,中国首家近代新型葡萄酒厂张裕葡萄酿酒公司成立,代表中国工业化酿造葡萄酒的开始。改革开放以后,中国葡萄酒产业发展迅速。据2015年统计,中国葡萄园面积82万公顷、居世界第二,葡萄酒产量11亿升、居世界第九,葡萄酒消费量16亿升、居世界第五。[1][2]

Червоні сорти винограду: Каберне Совіньйон, Змійовий Дракон Куля, Каберне Фран, Карменере, Мерло, Піно Нуар, Кариньян, Гаме, Сіра Білі сорти винограду: Шардоне, Еглізе, Ченін Блан, Аромат Троянди, Біле Перо, Білий Юні, Рислінг, Совіньон Блан, Піно Грі, Семійон
红葡萄品种:赤霞珠、蛇龙珠、品丽珠、佳美娜、美乐、黑比诺、佳利酿、佳美、西拉 白葡萄品种:霞多丽、爱格丽、白诗南、玫瑰香、白羽、白玉霓、雷司令、长相思、灰比诺、赛美蓉

Історія
历史

У 1995 році дослідження, проведене Інститутом археології Університету Шаньдун у двох місцях міста Ріджао, провінція Шаньдун, показало, що згідно пізнього неоліту, виробництво вина в цьому районі могло розпочастися 4600 років тому. У 2004 році китайські та американські археологи виявили залишки того ж складу, що і сучасні виноградні дубильні речовини, в глибоких зрізах, виявлених на місці Цзяху в провінції Хенань у період раннього неоліту 9000 років тому, що вказує на те, що Китай може бути першою країною у світі, яка виробляє вино.[3] У той же час Китай також є одним із центрів походження винограду. У «Книзі пісень» є найдавніші письмові записи про виноград.
葡萄酒酿造在中国有着悠久的历史。1995年,山东大学考古研究所在山东日照市两城镇的调查发现,在据今4600年前的新石器时代晚期该地可能就已开始酿造葡萄酒。2004年,中美考古学者又在9000年前新石器时代早期河南贾湖遗址出土的陶片中发现了与现代葡萄丹宁酸成分相同的残留物,说明中国可能是世界上最早酿造葡萄酒的国家。[3]同时,中国也是葡萄属植物的起源中心之一。《诗经》中便有对葡萄最早的文字记载,如《诗经·周南·蓼木》所载“南有蓼木,葛藟累之;乐只君子,福履绥之”中的“葛藟”便是中国原生野葡萄品种之一。[4][5]

З реформами та відкриттям сучасна винна промисловість Китаю почала швидко розвиватися у 1980-х. У 1994 році Китай оприлюднив перший національний стандарт вина. [4] З 2008 року новий національний винний стандарт був впроваджений та змінений із рекомендованого на обов'язковий.
中华人民共和国成立后,葡萄酒业开始恢复,张裕公司也重新开工生产。随着改革开放,1980年代起中国现代葡萄酒产业开始高速发展。1994年,中国颁布了首个葡萄酒国家标准。[4]2008年起,葡萄酒新国家标准开始实施,并由推荐性标准改为强制性标准。[6]

Jacky Liew, китайською: 廖城兰, народився 3 серпня), його псевдонім Сі Гонззі (китайська: 食公子) або майстер їжі. Він відомий продовольчий критик, оглядач їжі, письменник, продюсер. Він також був першою людиною, відомою як гурман в Малайзії.
廖城兰,别名廖圣然,笔名食公子(英語:,?年8月3日-),P.M.C社会卓越服务勋衔,是位马来西亚美食作家、国际烹饪大赛评审,也是第一个在马来西亚以美食家著稱的人[1]。

У 2008 році він нагородив і визнав P.M.C нагороду за досконалість соціальної служби від 10-го Ян ді-Пертуан Агонг Малайзії. Він також був одержувачем значків світового гурмана їжі з французької мови[1]. У 2011 році він отримав чудову паперову премію в Міжнародному симпозіумі Китаю.[1][3]
食公子出生於马来西亚,祖籍中国广东,知名美食家[3][4][5]、作家。曾任《南洋商报》全国业务专员、今日农业学院讲师[6]、集团顾问职务[7]。2008年,受第十届最高元首端姑查法陛下授予社会卓越服务勋章[6][8]。同年,亦榮獲“世界美食大师”徽章,是第一位被最高统治者接见的华人作家。2011年,获颁中国国际研讨会优秀论文奖[9],2012年,食公子被原乡纳入开埠一百年纪念刊“百年名人录”[10]。

Кар'єра
传媒生涯

Джекі Лью народилася в Малайзії, його прабатьківщина - Гуандун Китай. З 1996 року він почав свою кар'єру як журналіст і оглядач журналів про подорожі та кулінарні огляди.Він був викладачем сільськогосподарського коледжу в 2002. У 2006 році, він був національним координатором бізнесу в Наньян пресі.[1][2]
自1996年末,食公子就以“廖圣然”作筆名在《风味》、《苹果》、《旅行家》撰写旅游饮食文章。2000年,其以笔名“食公子”蝉过《风采》、《美味风采》继续綴文美食专栏至2014年。2007年,廖城兰突然转变饮食专栏的文风,从资讯型饮食杂述复加入政治元素的政论[2] ,2013年进修数据科学,应用互联网技术重新定义大马饮食评估标准。2018年成为拉曼大学硕士论文“马来西亚华人饮食杂述的评述与反思”文献研究对象。

Обкладинка "По-справжньому Ньоня Малакка"
《马六甲娘惹味》封面

По-справжньому Ньоня Малакка (2010, видавець: Seashore Sdn.Bhd)[1]
《马六甲娘惹味》海滨出版社,马来西亚,2010年,ISBN 9789675413247,被美国华盛顿国家图书馆Library of Congress、新加坡国家图书馆、马来西亚国家图书馆,马来西亚国立大学UTeM图书馆,新加坡Ngee Ann Polytechnic 义安理工学院收录藏书[26],并于书中提出南洋菜系里的马来西亚菜系,始於马来群岛概念的首位学者,后将其奠定为三等社会阶级:1. 皇室、2. 国家传统美食、3. 民间五大菜系源流,按地理、族群、语系归类为 1. 马来;2. 华族籍贯;3. 南北印度人、嘛嘛与印度穆斯林;4. 娘惹跟基蒂; 5. 西马土著和东马原住民五大菜及较特殊的两小支“卢索-亚洲菜系”生存於马六甲土生葡萄牙欧亚人菜系连同另支马来西亚北部的泰国穆斯林暹罗人菜系。

«Пензлик Маляна» («Чарівна ручка Ма Ляна» або «Чарівний пензлик Ма Ляна»)— казка, написана Хун Сюньтао, дитячим письменником і теоретиком літератури з китайської провінції Чжецзян, за народною легендою. Казка описує пригоди хлопчика на ім’я Ма Лян у стародавньому Китаї до і після того, як він отримав чарівного пензлика .
《神笔马良》是中国浙江儿童文学作家洪汛涛创作的一个童话故事。故事描述的是中国古代一个名叫马良的少年获得神笔前后的传奇经历。

Історія хлопчика і його чарівного пензлика (чарівної ручки) у Сюньтао має дві версії: коротку, опубліковану New Observation у 1955 році та довгу,яка складається з 3 частин приблизно на 100 000 слів. [1]
神笔马良有两个故事版本。一个是1955年发表在《新观察》杂志上的短篇版本[1]。另一个是随后创作的《神笔马良传奇》,分为三部:《神笔马良正传》、《神笔马良外传》和《神笔马良新传》所有《神笔马良正传》正式出版,约十多万字。[2][註 1]

текст легенди про Ма Ляна
神笔马良传说的内容

«Чарівний пензлик/ чарівна ручка Ма Ляна» здобула першу премію другої Національної премії з дитячої літератури та мистецтва в 1980 році, а потім була перекладена різними мовами та розповсюджена по всьому світу. Сюжет казки Бідний хлопчик на ім'я Малян дуже любить малювати, але не має грошей, щоб купити навіть пензлика. Одного разу, проходячи повз школу , він бачить крізь вікно ,як учитель малює картину, і звертається до нього з проханням позичити пензлика хоча б на деякий час.
《神笔马良》于1980年获第二次全国少年儿童文艺创作评奖一等奖,继而被译成各国文字在世界各地发行。

В мистецтві
相关文化

За мотивами казки створено чорно-білий комікс Чжан Гуанью з однойменною назвою( «Чарівна ручка Ма Лян»). Однойменна пісня S Wing Band 2008 року « Magic Pen Ma Liang ». "Волшебная кисточка" - створений у 1997 році мульфільм Валерія Угарова на студії «Кристмас Филмз» для британського проєкту "Казки світу".
1955年发行的根据《神笔马良》改编而成的木偶动画片《神笔》(曾获意大利第八届威尼斯国际儿童电影节8至12岁的儿童文娱片一等奖,是经典的中国动画片)。 张光宇为《神笔马良》创作的同名黑白连环画。 S翼乐团2008年的同名歌曲《神笔马良》。 《神笔马良》:2014年中国3D动画电影,迪士尼中国创意技术支持、好莱坞创作团队全新打造、中影电影股份有限公司发行、《功夫熊猫》原班人马配音[3]

Посилання
参考文献