Садріддін Салім Бухорій (Садріддін Салімов; нар. 16 вересня 1946, Бухара, Узбецька РСР, СРСР — пом. 10 березня 2010, Узбекистан, там, де і народився) — відомий узбецький письменник, поет, публіцист, історик, перекладач, містик.
Sadriddin Salim Buxoriy (Sadriddin Salimov) (1946-yil 16-sentabr, Buxoro, Oʻzbekiston SSR, SSSR — 2010-yil 10-mart, Buxoro, Oʻzbekiston) — atoqli oʻzbek adibi, zullisonnayn shoiri, publitsisti, tarixshunosi, tarjimoni hamda tasavvufshunos olimi.
Він також є сценаристом телевізійних художніх і телефільмів.
U, shuningdek, televizion badiiy filmlar va telefilmlar ssenariysi muallifi hamdir.
Окрім узбецької, його вірші написані також таджицькою мовою.
Tojik tilida ham sheʼrlar bitgan.
Він переклав диван «Гарбу Шарк» Йоганна Вольфганга фон Гете безпосередньо з німецької на узбецьку.
Johann Wolfgang von Goethening „Gʻarbu Sharq devoni“ni bevosita nemis tilidan oʻzbekchaga oʻgirgan.
Його твори перекладено багатьма мовами.
Asarlari koʻpgina tillarga tarjima qilingan.
Його наукові дослідження про секту Накшбанді були опубліковані в іноземних журналах .
Naqshbandiya tariqatiga oid ilmiy izlanishlari xorijiy jurnallarda chop etilgan[⇨].
У різні роки працював викладачем Бухарського державного університету, керівником Центру духовності і просвіти Бухарської області (1997-1999), а до кінця життя працював головним редактором. Бухарського видавництва (2001-2010).
Turli yillarda Buxoro davlat universitetida oʻqituvchi, Buxoro viloyati Maʼnaviyat va maʼrifat markazi rahbari (1997—1999) va umrining soʻngigacha Buxoro nashriyotida bosh muharrir (2001—2010) boʻlib ishlagan.
Був членом Спілки письменників Узбекистану.
Oʻzbekiston Yozuvchilar uyushmasining aʼzosi edi.
Згідно з указами Президента Узбекистану нагороджений орденами «Трудова слава » (1999) та « За самовіддані заслуги» (2005) .
Oʻzbekiston prezidenti farmonlariga muvofiq Mehnat shuhrati (1999) va Fidokorona xizmatlari uchun (2005) ordenlari bilan mukofotlangan[⇨].
Згідно з указами президента Узбекистану Садріддін Салім Бухарі нагороджений орденом «Трудова слава» у 1999 році та орденом «За самовіддану службу» у 2005 році [3][1][2][3].
Sadriddin Salim Buxoriy Oʻzbekiston prezidenti farmonlariga muvofiq 1999-yili Mehnat shuhrati va 2005-yili Fidokorona xizmatlari uchun ordenlari bilan mukofotlangan[3][7][2][3].
Пам'ять
Nomini abadiylashtirish
Після його смерті видавництво «Дурдона» в Бухарі було названо на честь Садріддіна Саліма Бухарі.
Vafotidan soʻng Buxoro shahridagi „Durdona“ nashriyotiga Sadriddin Salim Buxoriy nomi berildi.
15 грудня 2016 року в Бухарському державному університеті облдержадміністрація, Бухарський обласний осередок Спілки письменників Узбекистану, обласне відділення агентства преси та інформації Бухарського державного університету спільно з редакцією журналу Газети «Бухаронома» і «Бухарский вестник», відзначили 70-річчя Садріддіна Саліма Бухарі, відбувся вечір пам'яті «Поет міста Шаріф» [1] .
2016-yil 15-dekabrda Buxoro davlat universitetida viloyat hokimligi, Oʻzbekiston Yozuvchilar uyushmasi Buxoro viloyati boʻlimi, Matbuot va axborot agentligi viloyat hududiy boshqarmasi, Buxoro davlat universiteti, „Buxoronoma“ va „Buxarskiy vestnik“ gazetalari tahririyati bilan hamkorlikda Sadriddin Salim Buxoriy tavalludining 70 yilligi munosabati bilan „Sharif shahar shoiri“ deb nomlangan xotira kechasi oʻtkazildi[1].
У зв'язку з цим була видана книга під назвою «Шаріф Шахар Шаїрі», складена зі спогадів і заміток про поета [2] .
Shu munosabat bilan shoir haqidagi xotira va yodnomalardan tuzilgan „Sharif shahar shoiri“ nomli kitob nashr etildi[5].
У 2021 році в Бухарському державному університеті відбувся пам'ятний вечір, присвячений 75-річчю від дня народження Садріддіна Саліма Бухарі під назвою «І Садріддін став Бухарою».
2021-yilda ham Buxoro davlat universitetida Sadriddin Salim Buxoriy tavalludining 75 yilligiga bagʻishlangan „Sadriddin ham Buxoroga aylangandir“ deb nomlangan xotira kechasi oʻtkazildi.
У рамках заходу відбулася презентація збірки віршів поета «Qadimiy kuy», що вийшла в рубриці «Nazm bostoni» за ініціативи Спілки письменників Узбекистану[1].
Tadbir doirasida shoirning Oʻzbekiston Yozuvchilar uyushmasi tashabbusi bilan „Nazm boʻstoni“ rukni ostida nashr etilgan „Qadimiy kuy“ sheʼriy toʻplami taqdimoti ham boʻlib oʻtdi[12].
Після смерті Садріддіна Саліма Бухарі видавництво «Дурдона» в Бухарі було названо його ім'ям і вийшла книга під назвою «поет Шаріф Шахар», складена за його спогадами і нотатками.
Sadriddin Salim Buxoriy vafot etganidan soʻng Buxoro shahridagi „Durdona“ nashriyotiga uning nomi berildi, u haqidagi xotira va yodnomalardan tuzilgan „Sharif shahar shoiri“ nomli kitob nashr etildi.
До цього часу в Бухарському державному університеті проводяться літературно-просвітницькі конференції, меморіальні та просвітницькі вечори, присвячені його пам'яті .
Buxoro davlat universitetida hozirga qadar uning xotirasiga bagʻishlab adabiy-maʼrifiy anjumanlar, xotira va maʼrifat kechalari oʻtkazilib kelinmoqda[⇨].
Література
Adabiyotlar
Біографія
Tarixi
Садріддін Салімов народився 16 вересня 1946 року в сім'ї інтелігентів у селі Чоббоз Бухарського району Бухарської області Узбецької РСР[1].
Sadriddin Salimov 1946-yil 16-sentabrda Oʻzbekiston SSRning Buxoro viloyati Buxoro shahri Choʻpboz guzarida ziyolilar oilasida tavallud topgan[1].
У 1967-1972 роках навчався на факультеті німецької мови Бухарського педагогічного інституту (нині Бухарський державний університет).
1967—1972-yillarda Buxoro pedagogika institutining (hozirgi Buxoro davlat universiteti) nemis tili fakultetida tahsil olgan.
Потім працював на кафедрі «Міжфакультетських іноземних мов» цього інституту і багато років викладав студентам німецьку мову [2] .
Soʻngra shu institutning „Fakultetlararo chet tillar“ kafedrasida ishlab, uzoq yillar nemis tilidan talabalarga dars bergan[2].
У 1997-1999 роках очолював Центр духовності і просвіти Бухарської області.
1997—1999-yillarda Buxoro viloyati Maʼnaviyat va maʼrifat markaziga rahbarlik qilgan.
З 2001 року і до кінця життя працював головним редактором Бухарського видавництва[3][3].
2001-yildan umrining oxirigacha Buxoro nashriyotida bosh muharrir boʻlib ishlagan[3][4].
Садріддін Салім Бухорій помер 10 березня 2010 року (в лютому) [1] в Бухарі внаслідок важкого серцевого нападу [2] .
Sadriddin Salim Buxoriy 2010-yil 10-martda (fevral oyida)[1] ogʻir yurak xuruji oqibatida Buxoroda vafot etdi[2].
Садріддін Салім Бухарі опублікував кілька поетичних книг, а також понад тридцять творів на історичні та освітні теми та історію святих суфізму .
Sadriddin Salim Buxoriyning bir necha sheʼriy kitoblari, shuningdek, tarixiy-maʼrifiy mavzular hamda tasavvuf avliyolari tarixiga doir oʻttizdan ortiq asarlari nashr qilingan.
Переклав багато творів.
Koʻp asarlarni tarjima qilgan.
Ряд творів Садріддіна Саліма Бухарі перекладено німецькою, болгарською, російською, українською, англійською, турецькою та таджицькою мовами. Памфлет «Бахуддін Накшбанд або сім пірів» у перекладі Самаджона Азімова вийшов у Німеччині (2014)[3][1].
Sadriddin Salim Buxoriyning bir qator asarlari nemis, bulgʻor, rus, ukrain, ingliz, turk va tojik tillariga tarjima qilingan. „Bahouddin Naqshband yoki yetti pir“ risolasi Samadjon Azimov tarjimasida Germaniyada bosilib chiqilgan (2014)[3][1].
Сергій Олександрович Кондратьєв (рос.
Sergey Aleksandrovich Kondratiyev ( рос.
Сергей Александрович Кондратьев, нар.
Sergey Aleksandrovich Kondratiyev, jins.
24 вересня 1995, Новошахтинськ, Ростовська область, Росія), більш відомий під псевдонімом КОНДРАТЬЕВ — російський співак, музикант, автор-виконавець, музичний продюсер.
1995 yil 24 sentyabr, Novoshaxtinsk, Rostov viloyati, Rossiya ), KONDRATYEV taxallusi bilan mashhur - rus qo'shiqchisi, musiqachi, qo'shiqchi-qo'shiq muallifi, musiqa prodyuseri .
Учасник колективу «ЛИТВИНЕНКО».[1][2]
"LITVINENKO" jamoasi a'zosi. [1] [2]
Процитовано 12 квітня 2022. ↑ Клип ставропольской группы «Литвиненко» набрал на YouTube 24 миллиона просмотров. stavropol.bezformata.com. Процитовано 12 квітня 2022. ↑ СОКОРЕВА, Евгения (3 червня 2019). Клип Литвиненко «Нам надо дыма» набрал 24 млн просмотров на Youtube. stav.kp.ru (рос.).
↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ (uk-UA) ЛИТВИНЕНКО - Оп, Мусорок (R.I.P Giorgi Tevzadze), https://www.youtube.com/watch?v=6bzd99AhU34, qaraldi: 2022-04-12 ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan).
Процитовано 9 квітня 2022. ↑ ЛИТВИНЕНКО - Оп, Мусорок (R.I.P Giorgi Tevzadze) (ru-RU). Процитовано 9 квітня 2022. ↑ ЛИТВИНЕНКО: слушать онлайн через Музыку ВКонтакте. vk.com (рос.). Процитовано 9 квітня 2022. ↑ Клип ставропольской группы набрал 24 миллиона просмотров. atvmedia.ru (рос.).
1 2 {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ {{Web manbasi}} andozasidan foydalanishda sarlavha= parametrini belgilashingiz kerak. „{{{title}}}“(aniqlanmagan). ↑ (uk-UA) КОМАНДА ЛИТВИНЕНКО (Репортаж телеканала «Дождь» ), https://www.youtube.com/watch?v=YhJ4DdTotF8, qaraldi: 2022-04-12
З дитинства захоплювався музикою, і у віці 13 років почав ходити музичну школу за класом "Акордеон", у тому ж віці почав відвідувати студії звукозапису у місці ДкіС, і почав вивчати звукорежисуру.[4]
U bolaligidan musiqaga mehr qo‘ygan va 13 yoshida musiqa maktabining “Akordeon” sinfida o‘qiy boshlagan, xuddi shu yoshida DkiSdagi ovoz yozish studiyalariga qatnay boshlagan va ovoz rejissyorligini o‘rgana boshlagan. [1]
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Райс.
Ushbu maqola Rays haqidadir. Rays soʻzining boshqa maʼnolari uchun bu yerga qarang.
Єгор Єгорович Райс (справжнє ім'я – Єгор Єгорович Вініченко, нар. 10 жовтня 1987, Москва, Московська область, СРСР) – російський спортивний блогер, спортивний агент Олімпійських спортсменів[1].
Egor Egorovich Rays (haqiqiy ismi - Yehor Yehorovich Vinichenko, 1987 yil 10 oktyabr, Moskva, Moskva viloyati, SSSR) - rossiyalik sport bloggeri, Olimpiya sportchilarining sport agenti [1] .
↑ Как избежать давления тренера.
↑ „Как избежать давления тренера.
Егор Райс о том, для чего нужен психолог в профессиональном спорте. Советский спорт (рос.).
Егор Райс о том, для чего нужен психолог в профессиональном спорте“(rus.)?]].
Процитовано 6 липня 2022. ↑ Паралимпийский чемпион Николаев: «В спортивной карьере мечты реализованы на 200%, но всегда есть к чему стремиться» - 11 января 2022 - Sport24. sport24.ru (рос.).
Qaraldi: 6-iyul 2022-yil. ↑ „Паралимпийский чемпион Николаев: «В спортивной карьере мечты реализованы на 200%, но всегда есть к чему стремиться» - 11 января 2022 - Sport24“(rus.)?]].
Процитовано 6 липня 2022. ↑ Егор Райс. ↑ Ершова, Марат Арасланов, Арина. Карри и Грин — уникально разные с точки зрения психологии.
Qaraldi: 6-iyul 2022-yil. ↑ „Паралимпийский чемпион Николаев: «В спортивной карьере мечты реализованы на 200%, но всегда есть к чему стремиться» - 11 января 2022 - Sport24“(rus.)?]].
Почему это отлично работает?. www.championat.com. Процитовано 6 липня 2022. ↑ Есть комментарий.
Qaraldi: 6-iyul 2022-yil. ↑ „Егор Райс“(aniqlanmagan). ↑ Ершова. „Карри и Грин — уникально разные с точки зрения психологии.
Советский спорт (рос.).
Почему это отлично работает?“(aniqlanmagan).
Процитовано 6 липня 2022. ↑ Елена Еремина: С Ангелиной Мельниковой сошлись во взглядах и интересах. Советский спорт (рос.).
Qaraldi: 6-iyul 2022-yil. ↑ „Есть комментарий“(rus.)?]]. Qaraldi: 6-iyul 2022-yil. ↑ „Елена Еремина: С Ангелиной Мельниковой сошлись во взглядах и интересах“(rus.)?]].
Процитовано 6 липня 2022. ↑ Гелена Топилина раскрыла детали своего необычного имени - 1 марта 2022 - Sport24. sport24.ru (рос.).
Qaraldi: 6-iyul 2022-yil. ↑ „Гелена Топилина раскрыла детали своего необычного имени - 1 марта 2022 - Sport24“(rus.)?]].
Процитовано 6 липня 2022. ↑ Ершова, Марат Арасланов, Арина. Карри и Грин — уникально разные с точки зрения психологии.
Qaraldi: 6-iyul 2022-yil. ↑ Ершова. „Карри и Грин — уникально разные с точки зрения психологии.
Почему это отлично работает?. www.championat.com.
Почему это отлично работает?“(aniqlanmagan).
Процитовано 6 липня 2022. ↑ Гандболистка Бобровникова: «Очень хочу фотосессию в ванне с гандбольными мячами вместо воды!» - 3 января 2022 - Sport24. sport24.ru (рос.).
Qaraldi: 6-iyul 2022-yil. ↑ „Гандболистка Бобровникова: «Очень хочу фотосессию в ванне с гандбольными мячами вместо воды!» - 3 января 2022 - Sport24“(rus.)?]].
Процитовано 6 липня 2022. ↑ Кристина Середина: "Я поняла, что отдала всё, сделала всё, чему научили". ЦСКА Регби (ru-RU). 1 жовтня 2021.
Qaraldi: 6-iyul 2022-yil. ↑ „Кристина Середина: "Я поняла, что отдала всё, сделала всё, чему научили"“(aniqlanmagan) (1-oktabr 2021-yil).