Зулайхо Маҳмадшоева-овозхони мусиқии попи тоҷикӣ, 9 сентябри соли 1993 дар ноҳияи Фархор, Ҷумҳурии Тоҷикистон таваллуд шудааст.
Зулайхо Махмадшова - співачка таджицької поп-музики, народилася 9 вересня 1993 року в районі Фархор, Республіка Таджикистан.
Зулайхо Маҳмадшоева 9-уми сентябри соли 1993 дар ноҳияи Фархор ба дунё омадааст.
Зулайхо Махмадшоєва народилася 9 вересня 1993 року в районі Фархор.
Модараш рақоса буд.
Його мати була танцівницею.
Зулайхо дар оила духтари калонӣ буда се додар ва хоҳар низ дорад.
Зулайхо - старша дочка в родині, має трьох братів і сестру.
Зулайхо Махмадшоева мактаби №1 ноҳияи Фархорро хатм кардааст.
Зулайхо Махмадшоєва закінчила школу №1 Фархорського району.
Аз хурдиаш мухлиси Манижа Давлатова буд ва бисёр орзу мекард, ки овозхони эстрадӣ шавад.
З раннього дитинства вона була шанувальницею Маніжі Давлатової і мріяла стати поп-співачкою.
Бо композитор Баҳриддин Сабур, овозхон Манижа Давлатова ҳамкорӣ дорад ва якчанд сурудҳояшро низ Манижа Давлатова навиштааст.
Співачка Маніжа Давлатова співпрацює з композитором Бахріддіном Сабуром, а кілька її пісень написала Маніжа Давлатова.
Зулайхо оиладор, соҳиби як писар мебошад.
Зулайхо заміжня, має сина.
Рафаэл Толмасов – сарояндаи яҳудитабори Театри давлатии академии опера ва балети ба номи Садриддин Айнӣ.
Рафаель Толмасов - єврейський співак у Таджицькому академічному театрі опери та балету імені Садридина Айні.
Ҳунарпешаи халқии ҶШС Тоҷикистон [1]
Народний артист Таджицької РСР [1]
Рафаэл Михайлович Толмасов 24 феврали соли 1923 дар шаҳри Самарқанд ба дунё омадааст.
Рафаель Михайлович Толмасов народився 24 лютого 1923 року в місті Самарканд.
Овозаш баритони лирикӣ-драматикӣ аст.
Його голос - лірико-драматичний баритон.
Артисти Халқии ҶШС Тоҷикистон (с.1968).
Народний артист Таджицької РСР (1968).
Иштирокчии Ҷанги Бузурги Ватанӣ (1941-1945).
Брав участь у Другій світовій війні.
Фарзанди сароянда, навозанда ва оҳангсози яҳудии Тоҷикистон Михаил Толмасов мебошад.
Син таджицького єврейського співака, музиканта та композитора Михайла Толмасова.
Солҳои 1934-1936 дар Комбинати мусиқӣ-бадеии шащри Душанбе таҳсил намуда, Техникуми театрии ба номи А.
З 1934 по 1936 рік навчався у Музично-художньому комплексі Душанбе, закінчив Театральний коледж імені А.
Лоҳутии шаҳри Тошканд (с.1939) ва Студияи опера ва сайқали ҳунари актёрии назди Театри давлатии опера ва балети ба номи С.
Лохуті з Ташкента (1939) та Студію опери та балету при Державному театрі опери та балету імені С.
Айниро (таҳти сарпарастӣ ва устодии Е.
Айніро (під патронатом та наставництвом Є.
И.
І.
Прокофйев, с.1940) хатм кардааст.
Прокоф’єва, 1940).
Ў аз хурдсолӣ ба санъати мусиқӣ дилбастагӣ дошта, аввалҳо бештар дойра менавохт, баъдтар ба санъати сарояндагӣ рағбат пайдо кард ва дар 10-солагиаш бори нахуст дар спектакли мусиқӣ-драмавии «Наҷот» (оҳангсоз М.
З раннього дитинства захоплювався музикою, спочатку грав на барабанах, потім захопився співочим мистецтвом, а у 10 років вперше виступив у музично-драматичній творчості «Наҷот» (композитор М.
Толибов, либреттои М.
Толібов, лібрето М.
Бегаев) баромад кардааст.
Бегаєва).
Рафаэл Толмасов аз соли 1940 то кӯчиданаш ба Исроил (солҳои 90-и асри XX) дар саҳнаи Театри давлатии академии опера ва балети ба номи Садриддин Айнӣ ҳунарнамоӣ намуд.
З 1940 року і до переїзду до Ізраїлю (1990-ті) Рафаель Толмасов виступав на сцені Державного академічного театру опери та балету імені Садридина Айні.
Рафаэл Толмасов ҳамчунин сарояндаи хушовози суруду романсҳои оҳангсозони тоҷик буда, ба 16 забони халқҳои собиқ СССР ва шарқи хориҷӣ месароид.
Рафаель Толмасов - популярний співак пісень і романсів таджицьких композиторів, який співає 16 мовами народів колишнього СРСР та Далекого Сходу.
Иштирокчии Даҳаи санъати тоҷик (с.1941) ва Даҳаи адабиёт ва санъати тоҷик дар Москва (с.1957) буд.
Брав участь у Декаді таджицького мистецтва (1941) та Декаді таджицької літератури та мистецтва в Москві (1957).
Вай дар саҳнаи театрҳои калонтарини Иттифоқи Шуравӣ – Москва, Ленинград, Рига, Минск, Киев, Тошканд, Алма-ато, Фрунзе, Свердловск ва ғайра ҳунарнамоӣ карда, ба Дания, Англия, Фаронса, Италия, Юнон, Туркия, Тунис (с.1961), Афғонистон (с.1962), Булғория, Чехословакия, Венгрия, Руминия (с.1980) сафарҳои эҷодӣ доштааст.
Виступав у найбільших театрах Радянського Союзу - Москві, Ленінграді, Ризі, Мінську, Києві, Ташкенті, Алмати, Фрунзе, Свердловську та інших, їздив до Данії, Англії, Франції, Італії, Греції, Туреччини, Тунісу (1961), Афганістану (1962), Болгарії, Чехословаччини, Угорщини, Румунії (1980).
Латофат Кенҷаева (тахаллуси шоирӣ Сабрин) — шоир, рӯзноманигор ва нависандаи тоҷик, узви Иттифоқи нависандагони Тоҷикистон аст.
Латофат Кенджаєва (поетичний псевдонім Сабрін) - таджицька поетеса, журналістка та письменниця, член Спілки письменників Таджикистану.
Латофат Кенҷаева 8 Июн соли 1950 дар ноҳияи Ғончии вилояти Суғд таваллуд шудааст.
Латофат Кенджаєва народилася 8 червня 1950 року в Ганчійському районі Согдійської області .
Баъди хатми мактаби миёнаи № 1 ноҳия соли 1967 ба Донишгоҳи давлатии Тоҷикистон (ДДТ) дохил мешавад (ҳоло Донишгоҳи миллии Тоҷикистон).
Після закінчення середньої школи № 1 району в 1967 році вступила до Таджицького державного університету (нині Таджицький національний університет).
Ӯ шӯъбаи журналистикаи Донишгоҳи давлатии Тоҷикистонро бо дипломи аъло тамом карда (1972) дар Кумитаи радио ва телевизиони Тоҷикистон, шӯъбаи адабӣ-драмавӣ кор кардааст.
Закінчила з відзнакою факультет журналістики Таджицького державного університету (1972), працювала у літературно-драматичному відділі Комітету радіо і телебачення Таджикистану.
Филиали дар Тошканд будаи Институти радио ва телевизиони умумииттифоқиро (с.1972) хатм намудааст.
Закінчила Ташкентське відділення Всесоюзного інституту радіо і телебачення (1972).
Аз соли 1981 ба ҳайси сардабир дар маҷаллаи ҷавонону наврасон "Истиқбол" (собиқ "Машъал") кор мекунад.
З 1981 року працює головним редактором молодіжного журналу «Істікбол» (колишній «Машал»).
Соли 1996 назди маҷалла Ташкилоти кӯдакони соҳибистеъдоди ҷумҳуриро бо номи "Истиқбол" таъсис дод, ки он соли 2008 номи ТҶБ (Ташкилоти ҷамъиятии байналмилалӣ)-ро гирифт ва раиси он мебошад.[1]
У 1996 році заснувала Організацію талановитих дітей Республіки під назвою «Істікбол», яка в 2008 році перейменована в міжнародну громадську організацію і є її головою.[1]
Ҳанӯз аз давраҳои мактабӣ машқи шеър мекарду шеърҳои бачагона менавишт.
Ще зі школи пише вірші та дитячі вірші.
Намунаҳои шеъру ҳикояҳои Латофат Кенҷаева зиёд дар матбуоти давр, дар китоби "Тазкираи адабиёти бачагон" ва чандин маҷмӯаи дастҷамъӣ ба табъ расидаанд.
Зразки віршів та оповідань Латофат Кенджаєвої опубліковані в періодичних виданнях, у книзі «Огляд дитячої літератури» та в кількох збірках.
Китоби Латофат Кенҷаева "Сандуқчаи марворид" ороста аз тезгӯяку чистон ва бозиҷою кистонҳо дар шакли шеър, барои бачагон эҷод шуда, соли 1997 ба табъ расидю Ин китоб бо тавсияи Вазорати маорифи Ҷумҳурии Тоҷикистон соли 1998 чун дастури омӯзишӣ барои мактаби миёна тасдиқ шудааст.
Книга Латофата Кенджаєвої «Скринька перлів» створена для дітей у 1997 році у формі вірша, яка була затверджена Міністерством освіти Республіки Таджикистан у 1998 році як підручник для загальноосвітніх навчальних закладів.
Мактаббачагони тоҷик аз ин китоб зиёд истифода мекунанд, ки гувоҳи он се нашр чоп шуданаш мебошад.[2] Дигар аз асарҳои назмию насрии Латофат Кенҷаева дар маҷмӯаҳои
Цією книгою користуються таджицькі школярі, про що свідчить те, що вона вийшла трьома виданнями. [1] Інші поетичні та прозові твори Латофата Кенджаєвої у збірках
"Лолаарӯсак" (1980), "Таронаҳо" (1982), "Марҷони ранга" (1986), "Шарораи хотираҳо" (1990), "Сандуқчаи марворид" (1997), "Рози шабнам" (2000), "Мусича ва Дурдона" (2003), "Оҳи гусаста" (2003), "Нома ба бародар" (2005), "Гурбаи Сомон ва ҷӯҷаи Ораш" (2005), "Наҷотбахши дунё кист?" (2005), "Қофиябозӣ 1-2" (2006), "Шеърҳо" (2009), "Хилвати гесӯ" (2009), "Фариштае ба нури орзу" (2009), "Афсонаи Тилонур" (2010), "Гаҳвораҷунбон" (2010), "Саргузашти чуҷаи доно" (2012), "Қофиябозӣ - 10" (2013), "Мӯрчаяки баднафс" (2013), "Зиёфат" (2013), "Афсонаи 10" (2013), "Бозии рустшавакон" (2013), "Шукрон, куҷоӣ?" (2014), "Очабузи Шоҳона" (2014), "Садбарги ҳае" (2014)ва дигар фароҳам омадаанд, ки ҳам барои кӯдакону навҷавонон ва ҳам барои насли калонсол офарида шудаанд.[3]
"Лолаарӯсак" (1980), "Таронаҳо" (1982), "Марҷони ранга" (1986), "Шарораи хотираҳо" (1990), "Сандуқчаи марворид" (1997), "Рози шабнам" (2000), "Мусича ва Дурдона" (2003), "Оҳи гусаста" (2003), "Нома ба бародар" (2005), "Гурбаи Сомон ва ҷӯҷаи Ораш" (2005), "Наҷотбахши дунё кист?" (2005), "Қофиябозӣ 1-2" (2006), "Шеърҳо" (2009), "Хилвати гесӯ" (2009), "Фариштае ба нури орзу" (2009), "Афсонаи Тилонур" (2010), "Гаҳвораҷунбон" (2010), "Саргузашти чуҷаи доно" (2012), "Қофиябозӣ - 10" (2013), "Мӯрчаяки баднафс" (2013), "Зиёфат" (2013), "Афсонаи 10" (2013), "Бозии рустшавакон" (2013), "Шукрон, куҷоӣ?" (2014), "Очабузи Шоҳона" (2014), "Садбарги ҳае" (2014) та інші, які розраховані як на дітей і підлітків, так і на старше покоління.[1]
19 июни соли 2018 видеои пародиявӣ нашр шуд, ки дар он Ваня Трун, ки аз видеоблоггер Данило Поперечний сохта шудааст, узви видеоблоггери маъруф Юрий Хованский мебошад. [7] .
19 червня 2018 року вийшло пародійне відео, на якому Ваня Трун, створений відеоблогером Данилом Поперечним, є учасником відомого відеоблогера Юрія Хованського [1] .
Вай бори аввал дар соли 2017 маъруфият пайдо карда, ба нашри видеоҳои мусиқӣ дар канали Youtube -и худ оғоз кард [2] .
Вперше вона стала популярною в 2017 році і почала публікувати музичні відео на своєму каналі Youtube [1] .
Дар соли 2018, онҳо барои рэпер машҳури рус MORGENSHTERN як видеои режиссёрӣ - "Uff... Money...", ки дар он онҳо низ қисми эпизодӣ гирифтаанд .
У 2018 році вони зняли кліп для відомого російського репера МОРГЕНШТЕРНА - "Уфф...Гроші.. ", в якому вони також отримали епізодичну роль.
Иқтибосҳо
Примітки
18 июни 2022 санҷида шуд. ↑ ЭЗОПОВ & ТРУН - YouTube. www.youtube.com.
Процитовано 18 червня 2022. ↑ ЭЗОПОВ & ТРУН - YouTube. www.youtube.com.
18 июни 2022 санҷида шуд. ↑ Cold Area | VK(укр.). vk.com. ↑ ЭЗОПОВ & ТРУН - YouTube. www.youtube.com. ↑ Кузьма - YouTube. www.youtube.com.
Процитовано 18 червня 2022. ↑ Cold Area | VK. vk.com (укр.). Процитовано 18 червня 2022. ↑ ЭЗОПОВ & ТРУН - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 18 червня 2022. ↑ Кузьма - YouTube. www.youtube.com.
18 июни 2022 санҷида шуд. ↑ Амосова.
Процитовано 18 червня 2022. ↑ Амосова, Даша.
Фейс задиссил Лиззку, а потом оказалось, что это фейк — www.ellegirl.ru | ELLEGIRL(рус.). www.ellegirl.ru.
Фейс задиссил Лиззку, а потом оказалось, что это фейк — www.ellegirl.ru | ELLEGIRL. www.ellegirl.ru (рос.).
18 июни 2022 санҷида шуд. ↑ Вхід • Instagram. www.instagram.com.
Процитовано 18 червня 2022. ↑ Вхід • Instagram. www.instagram.com.
18 июни 2022 санҷида шуд. ↑ MORGENSHTERN - Уфф...
Процитовано 18 червня 2022. ↑ MORGENSHTERN - Уфф...
[Режиссёрская версия] ↑ MORGENSHTERN - YouTube. www.youtube.com.
[Режиссёрская версия]. ↑ MORGENSHTERN - YouTube. www.youtube.com.