Чарльз Райт Миллс (англ. Charles Wright Mills; 28 августа 1916, Уэйко, Техас — 20 марта 1962, Найэк, штат Нью-Йорк) — американский социолог, публицист и публичный интеллектуал, один из основоположников леворадикального направления в западной социологии (наряду с Алвином Гоулднером), был профессором социологии Колумбийского университета с 1946 года до конца своей жизни.
Чарльз Райт Міллс (англ. Charles Wright Mills; 28 серпня 1916, Вейко, Техас — 20 березня 1962, Найек, штат Нью-Йорк) — американський соціолог, публіцист і публічний інтелектуал, один з основоположників ліворадикального напрямку в американській соціології (поряд із Алвіном Гоулднером), був професором соціології Колумбійського університету з 1946 року і до кінця свого життя.
Миллса активно публиковали популярные и интеллектуальные издания, его запомнили как автора нескольких книг, в том числе: «Властвующая элита» (The Power Elite), в которой был впервые введен соответствующий термин и которая описывает отношения и классовые союзы внутри политической, военной и экономической элиты США; «Белые воротнички: Американский средний класс» (White Collar: The American Middle Classes) про американский средний класс; «Социологическое воображение» (The Sociological Imagination), в которой Миллс предлагает правильную схему взаимоотношений между биографией и историей в социологической науке.
Міллса активно публікували популярні і інтелектуальні видання, його запам'ятали як автора кількох книг, у тому числі: «Владна еліта», в якій був уперше введений відповідний термін і яка описує відносини і класові спілки всередині політичної, військової та економічної еліти США; «Білі комірці: Американський середній клас» про американський середній клас; «Соціологічна уява», в якій Міллс пропонує правильну схему взаємин між біографією і історією в соціологічній науці.
Миллс был обеспокоен положением интеллектуалов и ученых в обществе после окончания Второй мировой войны и выступал за активное включение в общественную и политическую жизнь вместо бескорыстного наблюдения.
Міллс був стурбований становищем інтелектуалів і вчених в суспільстві після закінчення Другої світової війни і виступав за активне включення в суспільне і політичне життя замість безкорисливого спостереження.
Биограф Миллса, Дэниэл Гэри (Daniel Geary), писал, что работы Миллса оказали «особо значимое влияние на новые левые социальные движения 1960-х годов»[1].
Біограф Міллса, Деніел Гері (Daniel Geary), писав, що роботи Міллса надали «особливо значущий вплив на нові ліві соціальні рухи 1960-х років»[1].
Именно Миллс популяризировал сам термин «новые левые» («New Left») в США в открытом письме 1960-го года, вышедшем в пятом номере журнала «New Left Review», которое так и называлось — «Письмо к новым левым» или «Письмо новому левому движению» (Letter to the New Left)[2].
Саме Міллс популяризував сам термін «нові ліві» («New Left») в США у відкритому листі 1960-го року, опублікованому в п'ятому числі журналу «New Left Review», який так і називався — «Лист новим лівим» (Letter to the New Left)[2].
Оно стало источником вдохновения для Порт-Гуронской декларации — программного документа ведущей организации «новых левых» в США, «Студентов за демократическое общество».
Він стало джерелом натхнення для Порт-Гуронской декларації — програмного документа провідної організації «нових лівих» у США, «Студентів за демократичне суспільство».
Чарльз Райт Миллс родился в городе Уэйко, штат Техас, 28 августа 1916 года и прожил в «Штате Одинокой Звезды» 23 года.
Чарльз Райт Міллс народився в місті Вейко, штат Техас, 28 серпня 1916 року і прожив у «штаті самотньої зірки» 23 роки.
Его отец, Чарльз Гровер Миллс, был родом из Флориды и работал страховым агентом, а мать — Франсес Райт Миллс, была домохозяйкой, она и её родители всегда жили в Техасе.
Його батько Чарльз Гровер Міллс, був родом з Флориди і працював страховим агентом, а мати — Франсес Райт Міллс, була домогосподаркою, вона і її батьки завжди жили в Техасі.
В детстве Миллсу приходилось часто переезжать, он провел много времени в таких городах, как Уэйко, Уичито-Фолс, Форт-Уорт, Шерман, Даллас, Остин и Сан-Антонио.
У дитинстві Міллсу доводилося часто переїжджати, він провів багато часу в таких містах, як Вейко, Вічита-Фолс, Форт-Ворт, Шерман, Даллас, Остін і Сан-Антоніо.
Чарльз Миллс окончил Далласкую Техническую Школу в 1934 году.
Чарльз Міллс закінчив Даллаську Технічну Школу в 1934 році.
Чарльз Миллс поступил в Техасский Университет A&M, но бросил его, отучившись один год, и затем поступил и окончил Техасский Университет в Остине в 1939 году, получив степень бакалавра по социологии и степень магистра по философии.
Чарльз Міллс вступив до Техаського Університету A&M, але кинув його, провчившись один рік, і потім вступив і закінчив Техаський Університет в Остіні в 1939 році, отримавши ступінь бакалавра з соціології та ступінь магістра з філософії.
До того, как Миллс окончил университет, он уже успел опубликовать свои работы в двух наиболее популярных социологических журналах Америки — «Американский журнал социологии» и «Американский социологический обзор».
До того, як Міллс закінчив університет, він уже встиг опублікувати свої роботи у двох найбільш популярних соціологічних журналах Америки — «Американський журнал соціології» і «Американський соціологічний огляд».
В Техасе Миллс встретил свою первую жену Дороти Хелен Смит, которая была студенткой магистратуры социологии.
У Техасі Міллс зустрів свою першу дружину Дороті Елен Сміт, яка була студенткою магістратури соціології.
Ранее она обучалась в Оклахомском Колледже для женщин, где получила степень бакалавра по направлению коммерции.
Раніше вона навчалася в Оклахомському Коледжі для жінок, де отримала ступінь бакалавра за напрямом комерції.
Они поженились в Октябре 1937 года.
Вони одружилися в жовтні 1937 року.
После свадьбы Дороти работала помощником директора женского общежития для того чтобы обеспечивать семью, в то время как Миллс писал свою дипломную работу.
Після весілля Дороті працювала помічником директора жіночого гуртожитку для того щоб забезпечувати сім'ю, в той час як Міллс писав свою дипломну роботу.
Она напечатала и отредактировала большую часть Ph.D. диссертации мужа.
Вона надрукувала і відредагувала більшу частину Ph.D. дисертації чоловіка.
В августе 1940 г. Дороти и Чарльз развелись, однако они снова поженились в марте 1941 года, а 15 января 1943 года у них родилась дочь Памела.
У серпні 1940 р. Дороті і Чарльз розлучилися, проте вони знову одружилися в березні 1941 року, а 15 січня 1943 року у них народилася дочка Памела.
Миллс защитил Ph.D по социологии в Висконсинском Университете в Мадисоне в 1942 году.
Міллс захистив Ph.D з соціології в Університеті Вісконсіна в Медисоні в 1942 році.
Его диссертация была на тему: «Социологическое толкование прагматизма: очерк социологии знания».
Його дисертація була на тему: «Соціологічне тлумачення прагматизму: нарис соціології знання».
Комитет изначально раскритиковал диссертацию Миллса, однако автор отказался ее пересматривать и позже она все-таки была принята.
Комітет спочатку розкритикував дисертацію Міллса, однак автор відмовився її переглядати і пізніше вона все-таки була прийнята.
В начале 1942 года Миллс покинул штат Висконсин, так как был назначен доцентом кафедры социологии в Мэрилендском Университете в Колледж-Парке.
На початку 1942 року Міллс залишив штат Вісконсін, так як був призначений доцентом кафедри соціології в Мерілендському Університеті в Коледж-Парку.
Во время учёбы испытал влияние прагматизма (Джона Дьюи и Джорджа Герберта Мида с их видением радикальной, эгалитарной демократии), Говарда Беккера (чикагская школа), Макса Вебера, Карла Мангейма, марксизма.
Під час навчання потрапив під вплив прагматизму (Джона Дьюї і Джорджа Герберта Міда з їхнім баченням радикальної, егалітарної демократії), Гнімоварда Беккера (чиказька школа), Макса Вебера, Карла Мангейма, марксизму.
Во время работы в Мэрилендском Университете с 1941 по 1945 годы, росла заинтересованность и вовлеченность Миллса в американскую политику.
Під час роботи в Мерілендському університеті з 1941 по 1945 роки, зростала зацікавленість і залученість Міллса в американську політику.
Миллс дружил с такими историками, как Ричард Хофштадтера, Фрэнк Фридель, и Кен Стэмп.
Міллс дружив з такими істориками, як Річард Хофштадтера, Френк Фрідель, і Кен Стемп.
Эти ученые сработались вместе, и каждый писал об актуальных вопросах, связанных с войной и ее влиянием на американское общество.
Ці вчені спрацювалися разом, і кожен писав про актуальні питання, пов'язані з війною і її впливом на американське суспільство.
В 1947 году Ч.Миллс женился на Руфь Харпер, которая работала вместе с ним в Бюро прикладных социальных исследований и работала с ним над его книгами «Новые люди власти» (1948), «Белые воротнички» (1951), «Властвующая элита» (1956).
У 1947 році Міллс одружився з Рут Харпер, яка працювала разом з ним в Бюро прикладних соціальних досліджень і працювала з ним над його книгами «Нові люди влади» (1948), «Білі комірці» (1951), «Владна еліта» (1956).
В 1949 Миллс и Харпер приехали в Чикаго, где Чарльз преподавал в Чикагском Университете.
У 1949 Міллс і Харпер приїхали в Чикаго, де Чарльз викладав у Чиказькому Університеті.
Он вернулся преподавать обратно в Колумбию после одного семестра в Чикагском Университете и получил звание адъюнкт-профессора социологии 1 июля 1950 года.
Він повернувся викладати назад у Колумбії після одного семестру в Чиказькому Університеті і отримав звання ад'юнкт-професора соціології 1 липня 1950 року.
В 1955 году, 14 июля, у него и его второй жены родилась дочь Кэтрин.
У 1955 році, 14 липня, у нього і його другої дружини народилася дочка Кетрін.
Миллс был назначен профессором социологии в Колумбии 1 июля 1956 года.
Міллс був призначений професором соціології в Колумбії 1 липня 1956 року.
С 1957 семья переехала в Копенгаген, где Миллс был Фулбрайт лектором в Копенгагенском Университете.
З 1957 сім'я переїхала в Копенгаген, де Міллс був Фулбрайт лектором у Копенгагенському університеті.
Миллс и Харпер разошлись в декабре 1957 года, когда он вернулся из Копенгагена, а развелись они только в 1959 году.
Міллс і Харпер розійшлися в грудні 1957 року, коли він повернувся з Копенгагена, а розлучилися вони тільки в 1959 році.
В 1959 году Миллс женился в третий раз на американской художнице украинского происхождения Ярославе Сурмач.
У 1959 році Міллс одружився втретє з американською художницею українського походження Ярославою Сурмач.
Они обосновались в Рокленде, штат Нью-Йорк, где в 19 июня 1960 года у них родился сын, Николас Чарльз.
Вони влаштувалися в Рокленді, штат Нью-Йорк, де в 19 червня 1960 року у них народився син, Ніколас Чарльз.
Август 1960 года Миллс провел в Кубе, где работал над своим текстом «Слушайте, Янки: Революция на Кубе».
Серпень 1960 року Міллс провів у Кубі, де працював над своїм текстом «Слухайте, Янкі: Революція на Кубі».
В Кубе он взял интервью у Фиделя Кастро, который признал, что читал работу ученого «Властвующая элита».
На Кубі він взяв інтерв'ю у Фіделя Кастро, який визнав, що читав його працю «Владна еліта».
Детство (1916—1934)
Дитинство (1916—1934)
Образование (1935—1942)
Освіта (1935—1942)
Карьера (1942—1956)
Кар'єра (1942—1956)
Васи́лий Григо́рьевич Рубан (25 марта 1742 года, Белгород — 24 сентября 1795 года, Санкт-Петербург) — русский писатель и поэт эпохи Просвещения.
Василь Григорович Рубан (25 березня 1742, Білгород - 24 вересня 1795 року, Санкт-Петербург) - російський письменник, поет, видавець, перекладач (з латинської; перекладав Вергілія і Овідія).
Издатель журналов «Ни то, ни сё» (1769), «Трудолюбивый муравей» (1771), «Старина и новизна» (1772—1773) — одних из первых на русском языке. Переводчик сочинений Вергилия и Овидия.
Серед робіт - багато описів пам'яток, історичних творів, роботи зі статистики та географії. Видавець першого путівник по Москві: «Опис Імператорського столичного міста Москви».
Вергилия
Біографія
Овидия
Ранні роки (1747—1764)
Среди сочинений Рубана — много описаний памятников, исторических сочинений, работы по статистике и географии[1], а также первый путеводитель по Москве («Описание Императорского столичного города Москвы»).
Василь Григорович народився 25 березня 1742 в місті Білгород в сім'ї дрібнопомісного дворянина. Проходив навчання в Київській духовній академії. По закінченню, навчався в московській Слов'яно-латинської академії, а потім в університетській гімназії, а також у Московському університеті.
Служил в коллегии иностранных дел, где переводил с турецкого языка, а также находился в Запорожье, где помогал выдавать паспорта русским, которые ехали в Крым.
Служив у колегії закордонних справ, де перекладав з турецької мови, а також перебував у Запоріжжі, де допомагав видавати паспорти росіянам, які їхали до Криму.
В течение 18 лет работал секретарём у Потёмкина.
Протягом 18 років працював секретарем у князя потьомкін григорій олександрович.
В 1777 получил чин надворного советника[2].
З 1777 року одержав чин надвірного радника.
С 1778 года получил должность директора новороссийских училищ.
З 1778 року одержав посаду директора новоросійських училищ.
Когда Потёмкин возглавил Военную коллегию (1784), Рубан тоже получил должность в этом ведомстве.
Через шість років, в 1784 році, Василь Рубан перейшов у військову колегію.