Trupele de carabinieri este una din cele trei ramuri componente a Forțelor armate ale Republicii Moldova[1].
Війська карабінерів є однією з трьох гілок збройних Сил Республіки Молдова[1].
Trupele au fost create în ianuarie 1992 în baza ordinului M.A.I. al Republicii Moldova, când se formează Regimentul mobil-operativ de carabinieri (u.m. 1001) (comandant a fost numit dl. Sergiu Ganea) și Regimentul de escortă (u.m. 1002) (comandant a fost numit dl.Valeriu Ceachir).
Війська були створені в січні 1992 року на підставі наказу МВС Республіки Молдова, при формуванні Мобільного-оперативного полку карабінерів (вч 1001) (командиром був призначений Сергій Ганя) і Полку супроводу (вч 1002) (командиром був призначений Валерій Чакір).
Trupele sînt destinate să asigure, împreună cu poliția sau independent, ordinea publică, apărarea drepturilor și libertăților fundamentale ale cetățenilor, avutului proprietarului, prevenirea faptelor de încălcare a legii.
Війська призначені для забезпечення, разом з поліцією або незалежно, громадського порядку, захисту прав і свобод громадян, майна власників, запобіганню фактів порушення закону.
La 13 martie 1992 subdiviziunea de carabinieri (u.m. 1002) pentru prima dată se îndreaptă în regiunea conflictului armat din Transnistria.
З 13 березня 1992 року підрозділ карабінерів (вч 1002) в перший раз звертається в регіон збройного конфлікту в Придністров'ї.
La 31 martie (1992) in timpul atacului în apropierea satului Coșnița, r-l Dubăsari, îndeplinind misiunile de serviciu au căzut eroic în luptă plutonierul adjutant Victor Lavrentov și plutonierul Dumitru Roman.
31 березня (1992) під час нападу поблизу села Кошница, р-н Дубесарь, героїчно виконують службові завдання в бою плутонерул-ад'ютант Віктор Лаврентов і плутонерул Дмитро Роман.
La 29 iubie (1992), aflîndu-se la postul de pază al punctului de comandă al Marelui Stat Major al M.A.I. al Republicii Moldova în timpul bombardamentului concentrat de artilerie a fost rănit mortal ostașul Igor Mînăscurtă (u.m. 1001).
29 липня (1992), під час артилерійського обстрілу посту охорони пункту управління Головного штабу - МВС Республіки Молдова був смертельно поранений солдат Ігор Мынэскуртэ (вч 1001).
În baza ordinului M.A.I. din 24 august 1993 trupele de carabinieri încep să îndeplinească sarcinile de pază și apărare a obiectivelor diplomatice, pentru ce a fost formată u.m. 1026.
На підставі наказу МВС від 24 серпня 1993 року війська карабінерів починають виконувати завдання з охорони та оборони об'єктів дипломатичних, для чого була сформована вч 1026.
În februarie 1998 unitățile și subunitățile trupelor de carabinieri participă la lichidarea urmărilor calamităților naturale în s.
У лютому 1998 року підрозділи військ карабінерів беруть участь в ліквідації наслідків стихійних лих в сел.
Leușeni, Hîncești.
Леушень Хынчештского Району.
Pagina web a Trupelor de carabinieri Legea nr.
Веб-сторінка Військ карабінерів Закон №.
806 din 12.12.1991 cu privire la trupele de carabinieri (trupele interne) ale Ministerului Afacerilor Interne
806 від 12.12.1991 про війська карабінерів (внутрішніх військах) Міністерства Внутрішніх Справ
La 30 mai (1992) subdiviziunea mixtă u.m. 1001 se îndreaptă în zona conflictului armat (s. Holercani).
30 травня (1992) змішаний підрозділ вч 1001 також відправляється в зону збройного конфлікту (село Голеркань).
Primar al Buzăului
Примар Бузеу
În calitate de primar al Buzăului, întrucât primăria nu avea un sediu propriu, Constantinescu a comandat construirea în centrul orașului a Palatului Comunal,[3] care este și astăzi clădirea-simbol a Buzăului.
В якості мера Бузеу, в той час як примарія не мати свій власний офіс, Константінеску наказав побудувати в центрі міста ратушу,[3] , яка і сьогодні є будівлею-символои Бузеу.
De asemenea, a asanat și a pavat oborul și a construit Bulevardul Parcului, cunoscut astăzi sub numele de Bulevardul Nicolae Bălcescu, care lega centrul orașului de Parcul Crâng. De asemenea, în timpul mandatelor sale s-au construit sedii pentru mai multe școli, inclusiv pentru liceul Al. Hâjdeu, astăzi denumit Colegiul Național B.P. Hasdeu.[2][3]
[2][3]
Nicu I. Constantinescu (născut Nicu Chințescu[1]; n.
Ніку Константінеску (при народженні Ніку Кінцеску[1]; нар.
1840, Craiova, Țara Românească — d. 21 aprilie 1905) a fost un politician român de orientare liberală, primar al orașului Buzău de 5 ori (între 1883-1888, 1889-1890, 1890-1892, 1895-1899 și 1901-1905) și deputat din partea PNL în mai multe legislaturi.[2]
1840, Крайова — 21 квітня 1905) румунський політик ліберальних поглядів, примар міста Бузеу протягом 5 термінів (1883-1888, 1889-1890, 1890-1892, 1895-1899 та 1901-1905) та депутат від Національної ліберальної партії.[2]
Legături externe
Посилання
Județul Tiraspol a fost unul dintre cele 13 județe care au făcut parte din Guvernământul Transnistriei, regiune aflată sub administrație românească între anii 1941 și 1944.
Тираспольський повіт (рум. Județul Tiraspol) був одним з 13 повітів, які входили до Губернаторства Трансністріяя, регіону, який перебував під румунською адміністрацією в період між 1941 і 1944.
În urma Revoluției din Octombrie, Imperiul Țarist cade iar România se unește cu Basarabia.
Після Жовтневого перевороту, в Росії Королівство Румунія приєднує Бессарабю.
La 21 martie 1919, în urmărirea bandelor bolșevice, românii trec Nistrul și ocupă pentru scurt timp Tiraspolul și Razdelnaia.
21 березня 1919 року, під час переслідування банд більшовиків, румуни переходять Дністер і займають на короткий час Тирасполь та Роздільну.
La Conferința de Pace de la Paris, România nu a reclamat Transnistria.
На мирній Конференції в Парижі, Королівство Румунія не заявилоло своїх претензій на Придністров'я.
în 12 octombrie 1924 se crează Republica Autonomă Socialistă Sovietică Moldovenească în cadrul Ucrainei, capitala fiind declarată Chișinăul aflat în România.
12 жовтня 1924 року створюється Автономна Соціалістична Радянська Молдавія у складі України, а столицею оголошено Кишинів , що знаходився на той час в складі Королівства Румунія.
Uniunea Sovietică o sa reanexeze Basarabia în anul 1940, ca urmare a Pactului Ribbentrop-Molotov.
Радянський союз захопив Бессарабію в 1940 році, за домовленостями по Пакту Ріббентропа-Молотова.
La 19 august 1941, este dat Decretul nr.
До 19 серпня 1941 року, дається Указ №.
1 privind înființarea Administrației civile a Transnistriei.
1 про створення Цивільної адміністрації Трансністрії.
Acesta prevedea limitele teritoriale și numirea Guvernatorului civil al Transnistriei în persoana profesorului universitar Gheorghe Alexianu, care-și avea sediul provizoriu la Tiraspol.
Він передбачав територіальні обмеження і призначення Голови цивільної адміністрації Трансністрії в обличчі професора Георгія Алексяну, а штаб-квартира тимчасово розташовувалась у Тирасполі.
Pe 30 august 1941, a avut loc semnarea acordului româno-german numit: „Înțelegeri: asupra siguranței, administrației și exploatării economice a teritoriilor dintre Nistru și Bug (Transnistria) și Bug-Nipru (regiunea Bug-Nipru)”.
30 серпня 1941 року, відбулося підписання румунсько-німецької угоди, що мала назву: "Домовленості: про безпеки, адміністрації та економічної експлуатації території між Дністром і Бугом (Трансністрія) і Bug-Дніпром (область Буг-Дніпро)".
Reședința județului Tiraspol se găsea la Tiraspol.
Центр Тираспольського повіту був в Тирасполі.
Restul teritoriului din județ era împărțit în raioanele: Grosulova,Razdelnaia, Selz, Slobozia, Tebricovo și Tiraspol.
Решта території округу був розділений на райони: Гросулова,Роздільна, Селз, Слободзея, Цебрикове і Тирасполь.
Efecte asupra viitorului Uniunii
Вплив на майбутнє Союзу
România a fost prima țară din Europa centrală și de est care a avut relații oficiale cu Comunitatea Europeană.
Румунія була першою країною в центральній і східній Європи, яка мала офіційні відносини з Європейським Співтовариством.
În ianuarie 1974, o înțelegere a inclus România în Sistemul Generalizat de Preferințe al Comunității, după care a semnat o serie de acorduri cu CEE pentru facilitarea schimburilor comerciale.
У січні 1974 року, Румунія входить в Узагальнена Система Преференцій Співдружності, після чого був підписаний ряд угод з ЄЕС для спрощення процедур торгівлі.
În 1980, România a procedat la recunoașterea de facto a Comunității Economice Europene, prin semnarea Acordului privind crearea Comisiei mixte România - CEE, concomitent, fiind semnat și Acordul asupra Produselor Industriale.
В 1980, Румунія підписала угоду з Європейським Економічним Співтовариством, одночасно, була підписана й Угода про Промислову Продукцію.
În iulie 1997, Comisia și-a publicat "Opinia asupra Solicitării României de a Deveni Membră a Uniunii Europene".
У липні 1997 року, Комісія опублікувала "Висновок на Запит Румунії Стати Членом Європейського Союзу".
În anul următor, a fost întocmit un "Raport privind Progresele României în Procesul de Aderare la Uniunea Europeană".
У наступному році була складена "Доповідь про Прогрес Румунії в Процесі Вступу в Європейський Союз".
În următorul raport, publicat în octombrie 1999, Comisia a recomandat începerea negocierilor de aderare cu România (cu condiția îmbunătățirii situației copiilor instituționalizați și pregătirea unei strategii economice pe termen mediu).
У наступному звіті, опублікованому в жовтні 1999 року, Комісія рекомендувала розпочати переговори про вступ Румунії (за умови поліпшення становища дітей, і підготовки економічної стратегії в середньостроковій перспективі).
După decizia Consiliului European de la Helsinki din decembrie 1999, negocierile de aderare cu România au început la 15 februarie 2000.
Після рішення Європейської Ради в Гельсінкі в грудні 1999 року, переговори про вступ Румунії почалися 15 лютого 2000 року.
Obiectivul României a fost de a obține statutul de membru cu drepturi depline în 2007.
Метою Румунії було отримання статусу повноправного члена в 2007 році.
La summit-ul de la Thessaloniki (Salonic) din 2004 s-a declarat că Uniunea Europeană sprijină acest obiectiv.
На саміті в Салоніках (Салоніки) в 2004 році було оголошено, що Європейський Союз підтримує цю мету.
În Raportul de țară din 2003, întocmit de baroana Emma Nicholson, parlamentară europeană în grupul popularilor creștin-democrați, se menționează că "Finalizarea negocierilor de aderare la sfârșitul lui 2004 și integrarea în 2007 sunt imposibile dacă România nu rezolvă două probleme structurale endemice: eradicarea corupției și punerea în aplicare a reformei".
У Звіті 2003 року, складеного баронессою Ема Ніколсон, з популярної європейської парламентської групи християн-демократів, зазначається, що "Завершення переговорів про приєднання до кінця 2004 року, і інтеграція в 2007 році неможлива, якщо Румунія не вирішує дві структурні проблеми: викорінення корупції та реалізацію реформ".
Recomandările destinate autorităților române privesc: măsurile anticorupție, independența și funcționarea sistemului judiciar, libertatea presei, stoparea abuzurilor politiei.
Рекомендації призначені для румунської владиди: заходи по боротьбі з корупцією, незалежність у функціонуванні судової системи, свобода ЗМІ, припинення свавілля поліції.
Amendamentul 19 al aceluiași raport a dat cele mai multe emoții la București, deoarece în acesta se propunea inițial suspendarea negocierilor cu România.
Поправка 19 тієї ж доповіді викликала шквал емоцій в Бухаресті, тому що в ній передбачалося спочатку призупинення переговорів з Румунією.
"Parlamentul European cere Comisiei o analiză detaliată și o monitorizare permanentă a problemelor menționate în raport și raportarea acestora către parlament.
"Європейський парламент вимагає від Комісії докладного аналізу та постійного моніторингу проблем, зазначених у звіті та звітності їх парламентом.
Prin urmare, recomandă Comisiei și Consiliului să reorienteze strategia de aderare a României, pentru a îndruma această țară către un stat de drept. (...) Cere Comisiei să stabilească de urgență un plan pentru o monitorizare mai bună și mai eficientă a implementării acelei părți a legislației europene deja adoptate de România, în special în ceea ce privește justiția și afacerile interne", se arată în amendament.
Вимога Комісії затвердити більш ефективний план для більш ефективного контролю та більш ефективного впровадження тієї частини європейського законодавства в Румунії, що стосується правосуддя і внутрішніх справ", - йдеться в поправці.
Comisia Comunităților Europene a publicat în octombrie 2005 un nou raport de țară, privind progresele înregistrate de România în perspectiva aderării la UE.
Комісія Європейських Співтовариств, в опублікованій у жовтні 2005 року новій доповіді, про шлях Румунії в перспективі вступу в ЄС.
Potrivit acestuia, România continuă să îndeplinească atât criteriile politice pentru a deveni Stat Membru cât și criteriul unei economii de piață funcționale.
За її словами, Румунія продовжує виконувати як політичні критерії, щоб стати Державою-Членом, так і критерій функціональної ринкової економіки.
Raportul afirmă că „o punere în practică serioasă a programului propriu de reforme structurale îi va permite să facă față presiunilor concurențiale și forțelor de piață din cadrul UE.“.
У доповіді говориться, що „її реалізація на практиці серйозної програми власного структурних реформ дозволить вам впоратися з конкурентного тиску і силами ринку в рамках ЄС.“.
Raportul mai precizează că România a făcut progrese semnificative în alinierea legislației interne la legislația Uniunii Europene și va fi capabila să-și îndeplinească obligațiile de Stat Membru al Uniunii începând cu momentul preconizat al aderării, dacă va accelera pregătirile într-o serie de domenii și se va concentra pe consolidarea capacității administrative în ansamblul ei.
У доповіді говориться, що Румунія домоглася значного прогресу в узгодженні внутрішнього законодавства із законодавством Європейського Союзу, і зможе виконати свої зобов'язання як Держави-Члена Союзу, починаючи з моменту, передбаченого приєднання, якщо прискорить підготовку в ряді областей, і буде спрямована на зміцнення адміністративного потенціалу в цілому.
În general, în România, opinia publică este favorabilă integrării europene.
В цілому, в Румунію, громадська думка на користь європейської інтеграції.[джерело?]