Тюштянь пазчангот — те валонзо икеле эриця эрзятнене Эрзянь Инязорнь Тюштянь.
Тюштянь пазчангот — звернення до ерян Ерзянського Інязоа Тюшті.
Рябовонь Людмила (руз.
Людмила Рябова (руз.
Людмила Александровна Ломшина, тейтерекс Рябова), (1982 ие сундерьковонь 5 чистэ Поводелесэ) — неень шкань эрзянь содавикс валморонь ладсий.
Людмила Александровна Ломшина), (1982 ие сундерьковонь 5 чистэ, Поводимово) — ерзянська письменниця та поееса.
Эстедензэ
Біографічні відомості
Чачсь 1982 иень сундерьковонь 5 чистэ Тумобуень Поводелесэ.
Народилась 5 листопада 1982 року в селі Поводимово Дубьонського району Республіки Мордовія.
2005 иестэ прядызе Н.П. Огарёв лемсэ МГУ-нь филологиянь факультетэнь суоминь-угрань отделениянть.
У 2005році закінчила Мордовський державний університет імені М. П.
Важоди «Сятко» ковставксонь редакциясо редакциясо ответственной секретарекс.
Огарьова за спеціальністю філологія, напрямом - фіно-угорські мови.
Валморонзо печатавсть «Чилисема», «Сятко» журналтнэсэ, «Новая жизнь», «Эрзянь правда», «Русь» кулялопатьнесэ, «Монь вайгелем» (2005 ие), «Эскелькс» (2008 ие) вейсэнь пусмотнесэ[1].
Друкувалася в часописах «Сятко», «Чилисема», «Новая жизнь», «Эрзянь правда», «Русь» кулялопатьнесэ, «Монь вайгелем» (2005), «Эскелькс» (2008) [1].
Шкинемазо[2]
Творчість[1]
Вера Ивановна Брындина (чач.
Віра Іванівна Бриндіна (нар.
1979-це 25-це чадыковонь чись, Атюрьевань Пичепульня велесэ) — мокшонь сёрмадей.
25 квітня 1979, с. Пічепульня Атюр'євського району) — мокшанська письменниця.
Россиянь писателень союзонь член.
Член Союзу письменників Росії.
Эрямо ки
Біографічні відомості
Вера Брындина чачсь-кассь Атюрьевань Пичеполонга велесэ.
Віра Бриндіна народилась 25 квітня 1979 року в селі Пічепульня Атюр'євського району Мордовії.
Важодсь «Мокшонь правда» газетасо. Сёрмадомо ушодсь школасо тонавтнемстэ.
Працювала у газеті «Мокшанська правда».
Каво книгань автор «Пештень товнеть» (2010), «Кизэнь пиземне» (2017).
Автор книг «Пештень товнеть» (2010), «Кизэнь пиземне» (2017).
Невтевкст
Джерела
Кшуманцянь Пиргуж (рос. Мусалёв Григорий Дмитриевич; 1940 иень сундерьковонь 19 чи Ташто Кшуманця Покшигнадбуесэ, Мордовия) — эрзянь раскинь ванстыця, кочказь инязоро, праваньванстыця. Эрзянь келень идема вейсэндявксонть Ветикуронть прявт (1998 - 2019).
Кшуманцянь Пірґуж (ерз. Кшуманцянь Пиргуж, рос. Мусалёв Григорий Дмитриевич; 19 листопада 1940 року, село Ташто Кшуманця[myv] Великоігнатовского району Мордовської АРСР) — діяч ерзянського національного руху, правозахисник.
Мусалев ульнесь мелень путыцякс Саран ошсо Пургаз Инязоронтень кеврунгонть путомадонть.
Мусальову належить ідея встановлення у Саранську пам'ятника національному герою ерзян Пургазу.
Ансяк ламоиень ярмаконь пурнамось тев эзь максо — пурназь ярмактне ульнесть ёмавтозь.
Проте через ігнорування проблеми місцевою владою спорудження пам'ятника досі не здійснене.
Эрьва чинь важодемазо — ломанень марто вастнемась ды кортамось эрянь келенть эрямодонть кудосо, школасо, ушосо ды важодемасо.
Щомісяця здійснює поїздки в райони Мордовії з метою просвітницької роботи, поширення ерзянської літератури.
Эрзянь раськестэнь кучозь ломань 6-це Суоми-грань раськетнень весемирэнь инекужосонть (2012 ие)[1].
Делегат від Ерзя народу на 6-ому Всесвітньому конгресі фінно-угорських народів[ru] (2012 рік)[1].
Григорий Дмитриевич ламо сёрмадовксонь анокстыця, косо сон видите корты вишка раскетнень аламгавтомадонть, келень а тонавтомадонть.
Автор численних резонансних статей та звернень до центральної влади РФ на тему утисків корінних народів.
Ламоксть пштистэ корты эрзятнень[1]рузыявтомадо.
Критикує русифікаційну політику щодо ерзян[2].
Не вастома тевтнень коряс сонзэ ламоксть лепштясть вийкирдитне.
За свою правозахисну діяльність неодноразово піддавався переслідуванням силовими структурами.
Мордовиянь прессасо ламоксть сёрмалесть пштить «очков ваявтыця» сёрмадовкст Мусалёвдо[1].
У місцевій пресі розгорнулася кампанія по дискредитації Мусальова[3].
Казнеть
Нагороди
* 5 степэнь Хрёст Ванькс Мариянь Масторонь Орденэнть кавалер[1] (, ).
За свою плідну, подвижницьку суспільно-політичну та культурно-просвітницьку діяльність протягом 25 років, за відновлення і проведення Державних свят «Раськень озкс», «Вєлєнь озкс», за участь у створенні і щорічному проведенні з 1994 року державного свята — «Ерзянь Келен чи» Мусальову було присвоєне звання Почесного громадянина Республіки Мордовія і Росії. У лютому 2014 року за видатні заслуги у відродженні Ерзя народу він нагороджений президентом Естонії Т. Г. Ільвесом Орденом Землі Марії 5-ої ступеня[4].
Казненть максозь Эстэнь Масторонь Президентэнть Томас Х. Ильвес пельде. * «Юне эрзя» (2015 ие, Эрзянь келень идем фондось).
У 2015 році, в день 75-тиріччя, був нагороджений почесним іменним орденом «Великий ерзянин» під номером 1, що заснований Фондом порятунку ерзянської мови і вручений, за рішенням Ради старійшин і ерзянської народу, на «Раськень озкс».
Лисьмапрят
Примітки
Эрямопингензэ
Ранні роки
Григорий Дмитриевич чачсь 1940 иень сундерьковонь 19 чи Ташто Кшуманця Покшигнадбуесэ, Мордовиясо. Сон — сех вишкинька колмо лялянзо ютксо. Тетязо, Дмитрий Степанович (1912-1943 ии.), 1941 иень даволковсто саизь Якстере Армияв, теде мейле понгсь торпингев.
Наймолодший із трьох братів.
Авазо Григорий Дмитриевичень, Екатерина Алексеевна (1911-2005 ии.), торпингень шкасто ды пенсияв лисеманзо шкас важодсь вейсхозсо. Григорий Дмитриевич 1958 и. прядызе Покшигнадбуень куншка школанть. Теде мейле Григорий важодсь лаборантокс тесте, школасо.
Батько — учасник Другої світової війни, воював під Сталінградом, загинув у 1943 році під Харковом.
1959-1962 ии. ульнесь армиясо. 1962 и. Григорий Дмитриевич кармась тонавтнеме физико-математической факультетсэ Н.П.Огарев лемсэ МГУ, конань прядомодо мейле тоска жо важодсь математикекс-программистэкс.
Мати — колгоспниця.
Вейсэндявксонь важодемазо
Громадська діяльність
1980-це иетнень прядомсто ульнесь эрзянь раськень ойме-ёжонь кепедстямосо.
З кінця 1980-х років бере участь у національному русі ерзян.
Комсь иеде седе ламо ульнесь Эрзянь келень идема вейсэндявксонть Ветикуронть прявтокс (1998 - 2019), кона басня канешь Анатолий Рябовонь[1] лемензэ.
Двадцять років очолює Фонд порятунку ерзянської мови, що охоплює своєю роботою багатьох ерзян по всій Росії.
Григорий Дмитриевич ульнесь вейкесь ламотнень эйстэ кие кармась тешкстамо Эрзянь келень чинть (1993 иестэ) Саран ошсо, те покшчинть карась ютавтомо ламо торкала, ды обмомасторгаяк.
Один із творців, організаторів республіканського свята «Ерзянь Келен чи» (з 1994 року), є його беззмінним керівником.
Григорий Мусалёв одс одомтызе 1999 иестэ «Раськень Озкс» эрзянь покш коенть ютавтоманзо Мордовиясо. Сон Чукалвелесэ ютавтневиль XVII пингестэ.
Григорій Мусальов відновив проведення ритуально-обрядового свята «Раськень Озкс» з 1999 р в селі Чукали Великоігнатовского району Республіки Мордовія на тому ж місці, де воно проводилося у ХVІІ столітті.
Григорий Мусалев — анокстыця ды ютавтыця эрьва иень «Велень озкс» покшчинть.
Григорій Мусальов — творець і керівник республіканського щорічного свята «Вєлєнь озкс».
Ютавтневи сон омбоце медьковонь шлямочистэ 1990 иестэ саезь Ташто Кшуманцясо.
Проводиться воно в селі Ташто Кшуманця з 1990 року в другу суботу липня.
1994 иестэ кармась лездамо нолдамс ды сравтнемс «Эрзянь Мастор» кулялопанть эрзятнень юткова.
З 1994 року бере участь у виданні і розповсюдженні газети «Ерзянь Мастор».
Боляень Сыресь (рос. Александр Болькин; *1958-це 7-це панжиковонь чись, Саран ош) — украинань ломанькуронь тевендей, эрзянь поэт ды лия кельс ютавтыця, эрзя раськень Инязор, Украинань эрзятнень «Эрзянь вал» куронть прявт ды вейкесь юровтыцятнеде,«Олячив Рав-Урал» ломанькуронь айгеманть прявт ды вейкесь юровтыцятнеде.
Боляєнь Сиресь (ерз. Боляень Сыресь; рос. Александр Болькин; *7 травня 1958, Саранськ) — український громадський діяч, ерзянський поет та перекладач, Інязор ерзянського народу, голова товариства ерзя в Україні «Erźań val» («Ерзянське слово»), співзасновник громадського руху «Вільний Ідель-Урал».