Castagna twieldet Ħal Għaxaq fid-19 ta’ Novembru 1765.
Кастанья народився в Ґаксаку 19 листопада 1765 року.
Waqt l-okkupazzjoni Franċiża ta’ Malta fl-1798, huwa ntagħżel bħala rappreżentant tal-muniċipalità taż-Żurrieq, Ħal Safi, Ħal Kirkop u l- Gudja.[1] Meta faqqgħet ribelljoni kontra l-ħakma Franċiża f'Settembru 1798, Castagna appoġġja lir-ribelli u kien involut fil-qbid tat-Torri ta' San Tumas minn taħt idejn il-Franċiżi.[1] Fit-18 ta’ Frar 1799, ġie elett bħala rappreżentant tal-Gudja għar-ribelli Consiglio Popolare.[2] Inħatar ukoll bħala spettur tas-swar mill-Kummissarju Ċivili Brittaniku Alexander Ball.[1]
Під час французької окупації Мальти в 1798 році він був обраний представником муніципалітету Зуррік, Сафі, Кіркоп і Гуджа.[1] Коли у вересні 1798 року спалахнуло повстання проти французького панування, Кастанья підтримав повстанців і брав участь у захопленні вежі Сан-Томас з рук французів.[1] 18 лютого 1799 року обраний представником Гуджа від повстанської Consiglio Popolare. [2] Британський цивільний комісар Александр Болл також призначив його інспектором укріплень.[1]
Wara li l-Franċiżi ċedew u Malta saret protettorat Brittaniku, Castagna inħatar bħala l- luogotenente tal-Isla u Bormla.[1] F’Novembru tal-1801, beda jagħmel parti minn delegazzjoni ta’ sitt rappreżentanti li vvjaġġaw lejn Londra biex jippreżentaw il-bżonnijiet tal-poplu Malti lill-gvern Ingliż.[2] Il-membri l-membri l-oħra ta' din id-delegazzjoni kieku l-Markiż Mario Testaferrata, l-inginier Michele Cachia, Antonio Mallia, u żewġ qassisin, Pietro Mallia u Emmanuele Ricaud.[3] Il-Kummissarju Ċivili Charles Cameron iddeskrivieh bħala popolari, għaqli u li għandu fehmiet moderati.
Після того як французи капітулювали і Мальта стала британським протекторатом, Кастанья був призначений лейтенантом Ісла і Бормла.[1] У листопаді 1801 року увійшов до складу делегації з шести представників, які вирушили до Лондона, щоб представити британському уряду потреби мальтійського народу.[1] Іншими членами цієї делегації були маркіз Маріо Тестаферрата, інженер Мікеле Качіа, Антоніо Маллія та два священики, П’єтро Маллія та Еммануеле Ріко.[2] Цивільний комісар Чарльз Кемерон описав його як популярного, розумного і поміркованого.
Wara l-mewt ta' Emmanuele Vitale fl-1802, Castagna inħatar Gvernatur ta' Għawdex[2] u okkupa din il-kariga sakemm tneħħiet fl-1814.[3]
Після смерті Еммануеле Вітале в 1802 році Кастанья був призначений губернатором Гоцо[1] і займав цю посаду до її зміщення в 1814 році.[3]
Castagna irtira fl-1814 u mar joqgħod f'dar fil-Bajja ta' San Ġorġ f'Birżebbuġa.[4] Miet fis-26 ta’ Jannar 1830 wara marda twil, u ndifen ġewwa l-knisja parrokkjali ta’ Ħal Għaxaq.[2]
Кастанья вийшов у відставку в 1814 році і переїхав до будинку в Байя та Сан Джордж в Біржеббуджі.[1] Помер 26 січня 1830 року після тривалої хвороби і похований у парафіяльній церкві Ґаксака.[2]
Francesco Masini (twieled fis-6 ta' Diċembru 1894 – miet fid-9 ta' Lulju 1964) kien avukat u politiku Għawdxi li serva fl-Assemblea Leġiżlattiva.
Франческо Мазіні (6 грудня 1894 — 9 липня 1964) був гозітанським юристом і політиком, який служив у Законодавчих зборах.
Masini nieda l-Partit Għawdxi f'April tal-1947[1] u kien elett fil-Parlament Malti bejn l-1947 u l-1950 (meta l-Assemblea Leġiżlattiva ġiet xolta) flimkien ma' Anton Calleja u Gużeppi Cefai.
Мазіні заснував партію Гозітан у квітні 1947 року[1] і був обраний до парламенту Мальти між 1947 і 1950 роками (коли Законодавчі збори було розпущено) разом з Антоном Каллея та Джузеппі Чефаї.
Dr. Masini kien ukoll kap tad-delegazzjoni li permezz tad-diskussjonijiet mal-Isqof Ġużeppi Pace wasslet għall-għoti tal-Istatwa ta' Santa Marija mis-Soċjetà Filarmonika Leone lill-Katidral ta' Għawdex.
Доктор Масіні також очолював делегацію, яка завдяки дискусіям з єпископом Джузеппі Паче призвела до того, що філармонія Леоне подарувала статую Санта-Марія кафедральному собору Гоцо.
Il-plakka kommemorattiva fid-dar tal-familja Masini fir-Rabat, Għawdex
Пам'ятна дошка в будинку родини Мазіні в Рабаті, Гоцо
Fil-belt kapitali ta' Għawdex, ir-Rabat, hemm triq iddededikata għal Dr. Masini.
У столиці Гоцо, Рабаті, є дорога, присвячена д-ру.
Bint Masini, Rose, irċiviet "Ġieħ il-Parroċċa tal-Katidral" f'isem il-mejjet missierha.
Мазіні, доньці Мазіні Розі, що внесла «данину парафії собору» від імені свого покійного батька.
Keith Azzopardi (Rabat, 9 ta' Frar 1978) huwa diplomatiku Malti.[1] Huwa ilu l-Ambaxxatur ta' Malta fl-Istati Uniti mis-17 ta’ Settembru 2018.[2]
Кейт Аццопарді (9 лютого 1978, Рабат) — мальтійський дипломат.[1] З 17 вересня 2018 року — посол Мальти в США[2].
Ħoloq esterni
Зовнішні посилання
Tumas Dingli (twieled fit-22 ta' Diċembru 1591 – miet fit-22 ta' Jannar 1666) kien bennej tal-knejjes u skultur fil-ġebla Maltija.
Тумас Дінґлі (22 грудня 1591 — 22 січня 1666) — будівельник церков і скульптор з мальтійського каменю.
Fiż-żewġ oqsma għamel isem kbir għalih u għal pajjiżu għaliex minn taħt l-idejn imħarrġa tiegħu ħarġet skultura qisha bizzilla li żżejjen il-knisja l-qadima ta' Birkirkara u dik ta' Ħ'Attard.[1][2]
В обох сферах він зробив велике ім’я собі та своїй країні, оскільки з-під його рук вийшла мереживоподібна скульптура, яка прикрашала стару церкву Біркіркари та Аттарда.[1][2]
Tumas Dingli mexa tista' tgħid fuq il-passi ta' missieru Ġakbu Dingli, kif ukoll iz-ziju, Andrea Dingli.
Тумас Дінґлі пішов стопами свого батька Якбу Дінґлі, а також дядька Андреа Дінґлі.
Dingli studja il-matematika u wara ħa s-sengħa ta' arkitett minn Matteo Coglitura.
Дінґлі вивчав математику, а пізніше став архітектором у Маттео Коглітури.
Dingli kien ġej minn familja ta' skalpellini jew naġġara, jiġifieri skulturi fil-ġebla.
Дінґлі походив із родини різьбярів або різьбярів, тобто скульпторів по каменю.
Ismu huwa ġeneralment marbut ma' tipoloġija ta' knisja fi stil li nistgħu nsejħulu, b'ċerta riżerva, bħala Rinaxximentali.
Його ім'я, як правило, пов'язане з типологією церкви в стилі, який ми можемо назвати, з певним застереженням, ренесансним .
Karatteristiċi ewlenija huma l-proporzjonijiet armonjużi, l-użu tal-pilastri ġganteski bil-panewijiet, l-użu tan-niċċa biex tagħti artikolazzjoni aktar rikka lill-faċċata u lit-tambur tal-koppla, u fuq kollox, l-iskultura fina fil-ġebel, speċjalment fil-prospettivi tal-artali u madwar il-bibien.
Ключовими особливостями є гармонійні пропорції, використання гігантських стовпів, обшитих панелями, використання ніші для надання багатшої артикуляції фасаду та барабану купола, і, перш за все, тонка скульптура з каменю, особливо в перспективах вівтарі та навколо дверей.
Is-sengħa tiegħu fit-tfassil tal-knejjes għandha xhieda ħajja fl-irħula ta' Ħ'Attard, in-Naxxar, Ħal Għargħur, il-Gudja, Ħaż-Żabbar u Birkirkara.
Його майстерність у проектуванні церков є живим свідченням у селах Аттард, Наксар, Гаргур, Гуджа, Заббар і Біркіркара.
Kien ukoll imdaħħal fil-bini tal-Akkwedott, il-Palazz tal-Isqof u Porta Reale fil-Belt Valletta.[3]
Він також докладав зусуиль у будівництві Акведуку, Єпископського палацу та Порта Реале в місті Валетта.[1]
Bħala bennej ta' knejjes jidher li mexa fuq il-passi ta' Vittorio Cassar, it-tifel ta' Ġlormu Cassar.
Будучи будівельником церков, вважається, що він пішов стопами Вітторіо Кассара, сина Джироламо Кассара.
Tgħallem ukoll minn Giovanni Attard, li kiseb fama bħala bennej tal-akkwedott.[4]
Також навчався у Джованні Аттарда, який здобув популярність як будівельник акведуків.[1]
Tumas Dingli miet ta' 75 sena, fit-22 ta' Jannar 1663 u jinsab midfun fil-knisja ta' Ħ'Attard taħt l-artal tad-Duluri.
Тумас Дінглі помер у віці 75 років 22 січня 1663 року і похований у церкві Аттард під вівтарем Скорботи.
Sfortunatament iż-żmien ħassar u qered lapida li kienet tfakkar il-post fejn jinsab jistrieħ fil-knisja ta' Ħ'Attard iżda fortunatament għandna traskrizzjoni tagħha.
Надгробок в церкві Е'Аттарда з часом стреся, але, є його транскрипція.
Il-Professur Edward Scicluna (Rabat, 12 ta' Ottubru 1946) huwa l-Ministru tal-Finanzi tal-Gvern Laburista li rebaħ l-Elezzjonijiet Ġenerali 2013.
Професор Едвард Шиклуна (Рабат, 12 жовтня 1946) — міністр фінансів лейбористського уряду, який переміг на загальних виборах 2013 року.
Kien membru Parlamentari Ewropew f'isem il-Partit Laburista u Viċi-President tal-Kumitat għall-Affarijiet Ekonomiċi u Monetarji tal-Parlament.
Був членом Європейського парламенту від Лейбористської партії та віце-президентом Комітету з економічних і монетарних питань парламенту.
Kien elett fl-Elezzjonijiet Ġenerali tal-2013 f'isem il-Partit Laburista.[1]
Обраний на загальних виборах 2013 року від Лейбористської партії. [1]
Il-Professur Scicluna studja fl-Università ta' Oxford fejn ingħata Diploma b’Distinzjoni fil-politika u l-ekonomija; fl-Università ta’ Malta fejn ingħata BA fl-Ekonomija bi grad ta’ First Class Honours, u fl-Università ta' Toronto fejn ingħata Masters u Dottorat fl-Ekonomija.[2]
Професор Шиклуна навчався в Оксфордському університеті, де отримав диплом з відзнакою в галузі політики та економіки; в Університеті Мальти, де він отримав ступінь бакалавра економіки з відзнакою першого класу, і в Університеті Торонто, де він отримав ступінь магістра та доктора економіки.[1]
Huwa serva bħala Kap tad-Dipartiment tal-Ekonomija fl-Università ta’ Malta.
Працював керівником факультету економіки в Університеті Мальти.
Serva wkoll bħala Chairman tal-Kunsill Malti għall-Iżvilupp Ekonomiku u Soċjali (MCESD), Chairman tal-Awtorità Maltija għas-Servizzi Finanzjarji (MFSA),[3] Kummissarju Elettorali, Direttur tal-Bank Ċentrali, u Membru tal-Kumitat Nazzjonali għall-Bidla għall-Ewro (NECC).
Він також обіймав посади голови Мальтійської ради економічного та соціального розвитку (MCESD), голови Мальтійського управління фінансових послуг (MFSA), [1] комісара з виборів, директора Центрального банку та члена Національного комітету змін. до євро (NECC).
David Joseph Attard (29 ta’ Marzu 1953) hu avukat Malti, imħallef, membru ta’ Middle Temple fl-Ingilterra, u professur akkadmediku.[1] Kien pro-kanċillier tal-Università ta’ Malta fl-2006 u kanċillier sa mill-2011.
Девід Джозеф Аттард (29 березня 1953) — мальтійський юрист, суддя, член Мідл Темпл в Англії та академічний професор.[1] Був проректором Мальтійського університету в 2006 році та канцлером з 2011 року.
Attard twieled Tas-Sliema, Malta, iggradwa mill-Università ta’ Malta b’diploma ta’ nutar u LLD, u D.Phil mill-Università ta’ Oxford.[2]
Аттард народився в Слімі, Мальта, закінчив Університет Мальти, отримавши диплом нотаріуса та доктора філософії в Оксфордському університеті.[1]
Għallem id-Dritt tal-Baħar, kien professur assoċjat tal-Liġi fl-Università ta’ Malta u sar professur tad-Dritt Internazzjonali Pubbliku fl-Università ta’ Malta fl-1988.
Викладав морське право, був доцентом права в Мальтійському університеті та став професором міжнародного публічного права в Мальтійському університеті в 1988 році.
Kien Direttur tal-Istitut tad-Dritt Marittimu tal-Organizzazzjoni Marittima Internazzjonali (IMO), professur tad-Dritt Internazzjonali fl-Università ta’ Ruma Tor Vergata fl-1994, senior visiting lecturer fil-College of Foreign Affairs, Bejġing]], research fellow fl-Università ta’ Oxford fl-1998, u scholar f’Yale Law School u visiting professor fl-Università ta’ Pariġi 1 Pantheon-Sorbonne.[3]
Працював на посаді директора Інституту морського права Міжнародної морської організації (IMO), професором міжнародного права в Римському університеті Тор Вергата в 1994 році, старшим запрошеним викладачем у Коледжі закордонних справ, Пекін, науковим співробітником в Університеті Оксфорда в 1998 році, науковий співробітник Єльської школи права та запрошений професор у Паризькому університеті 1 Пантеон-Сорбонна.[1]
Rikonoxximenti
Нагороди
Immanuel Mifsud (Raħal Ġdid, 12 ta' Settembru 1967) huwa kittieb Malti tal-proża u l-poeżija.
Іммануель Міфсуд (Raħal Đdid, 12 вересня 1967 ) — мальтійський прозаїк і поет.
Għal xi żmien kien imdaħħal fit-teatru sperimentali.
На деякий час він познайомився з експериментальним театром.
Kiteb sitt ġabriet ta' novelli, sitt ġabriet ta' poeżija u anki xi stejjer għat-tfal.
Написав шість збірок романів, шість збірок поезій і кілька оповідань для дітей.
Xogħlijiet
Твори
Poeżija
Поезія
In-netwerk wera indikaturi speċifiċi fl-iskoperta tal- fmri tal- iskiżofrenja : 0.986
Мережа показала конкретні показники при виявленні шизофренії при фМРІ[en]: 0,986