HD184905 ѕвезда од спектрална тип А0 со привидна величина од околу 6,6, што ја прави видлива за човековото око. Се наоѓа на растојание од 538,2 светлосни години од Сонцето.
HD184905 — хімічно-пекулярна зоря спектрального класу A0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,6.[1] Вона розташована на відстані близько 538,2 світлових років від Сонця.[2]
Наводи
Джерела
Телескопот Хипаркос снимил фотометриската променливост на оваа ѕвезда со период од 1,85 дена во опсег од Hмин= 6,65 до Нмакс= 6,60.
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 1,85 доби в межах від Hmin= 6,65 до Hmax= 6,60.[2]
Хемиски состав
Пекулярний хімічний склад
Ѕвездената атмосфера на HD184905 има висока содржина на Si .
Зоряна атмосфера HD184905 має підвищений вміст Si .[1]
Спектарот на дадена sвезда укажува на присуство на магнетно поле во нејзината ѕвездена атмосфера.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері.
Тензиите надолжна компоненти поле не процени од анализа на 5051,6 3039,4 ± Гаус . [1]
Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 5051,6±3039,4 Гаус.[3]
Ирина Федишин ( 1 лютого 1987 година ( 19870201 ), Лавов ) - украински пејач, работи во жанрот на поп-музика .
Ірина Петрівна Федишин (нар. 1 лютого 1987(19870201), Львів) — українська співачка, працює у жанрі попмузика.
Таа има издадено шест албуми: „Твій Ангел“ (2007), „Україна колядує“ (2007), „Пароль“ (2012), „Україна колядує.
Випустила шість альбомів: «Твій Ангел» (2007), «Україна колядує» (2007), «Пароль» (2012), «Україна колядує.
Нове “(2013), „Цвіте калина“(2015), „ Ти тільки мій“ (2017).
Нове» (2013), «Цвіте калина» (2015), «Ти тільки мій» (2017).
«Україна колядує» (2007)[1]
«Україна колядує» (2007)[11]
«Пароль» (2012)[1]
«Пароль» (2012)[12]
Пароль (3:22)[1] Питай (4:06) Твоя (3:35)[2] Все минає (3:25) Закохалася (3:22) Серце (4:08) Ти мій (3:09) Закохалася (ремікс) (3:01) Я тебе люблю (3:55) Немає слів (3:21) Милувалися (3:39) Гітара (3:54) Лише у нас на Україні (3:54)
Пароль (3:22)[13] Питай (4:06) Твоя (3:35)[14] Все минає (3:25) Закохалася (3:22) Серце (4:08) Ти мій (3:09) Закохалася (ремікс) (3:01) Я тебе люблю (3:55) Немає слів (3:21) Милувалися (3:39) Гітара (3:54) Лише у нас на Україні (3:54)
«Ти тільки мій» (2017)[1]
«Ти тільки мій» (2017)[15]
Девдера Катерина Михаилива ( 25 листопада 1990 година ( 19901125 ), Качкивка, Виничка Област ) - украинска поетеса, преведувач .
Девде́ра Катери́на Миха́йлівна (нар. 25 листопада 1990(19901125), Качківка, Ямпільський район, Вінницька область) — українська поетеса, перекладач.
Член на Националната унија на писатели на Украина (2013). [1]
Член Національної спілки письменників України (2013).[1]
Таа е родена на 25 номври 1990 година во селото.
Народилась 25 листопада 1990 р. у с.
Качкивка, Јампилски реон, Виничка Област .
Качківка Ямпільського району Вінницької області.
Средното образование го добила во родното село.
Середню освіту здобула у рідному селі.
Дипломирала на Педагошкиот универзитет во Виница (2012) - филолошки факултет, Институт за филологија и новинарство.
Закінчила Вінницький педагогічний університет ім. М. Коцюбинського (2012) — філологічний факультет Інституту філології та журналістики.
По завршувањето на средното училиште се врати во својата мала татковина, работеше во локалниот образовен систем.
Після закінчення вузу повернулася на малу батьківщину, працювала у системі місцевої освіти.
Од 2014 г. стр. - дипломиран студент на Институтот за литература.
Від 2014 р. — аспірантка Інституту літератури ім.
Шевченко.
Шевченка.
Григориј Ганзбург (25 септември 1954, Харков) - украински музиколог, учител, музички критичар.
Григо́рій Ізра́їлевич Га́нзбург (нар. 25 вересня 1954, Харків) — український музикознавець, педагог, музичний критик.
Микола Леонтович (* 1 (13) декември 1877 ( 18771213 ), село Монастирок, округ Брацлав, Руска империја - 23 23 јануари 1921 година, село Маркивка, округ Гайсин, покраина Подолск, Украинска Социјалистичка Советска Република ) - украински композитор, хорски диригент, пијанист, учител, собирач на музички фолклор, јавна личност.[1]
Леонто́вич Мико́ла Дми́трович (* 1 (13) грудня 1877(18771213), с. Монастирок, Брацлавський повіт, Подільська губернія, Російська імперія — † 23 січня 1921, с. Марківка, Гайсинський повіт, Подільська губернія, Українська Соціалістична Радянська Республіка) — український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч.[3]
Автор на добро познати хорски аранжмани на украински народни песни „Шчедрик“ [1], „Дударик“, „Козак несет“ и други.
Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Щедрик»[4], «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам'яної» та інших.
Божиќна песна "Шчедрик" е преведена на многу јазици и е познат во светот на англиското говорно подрачје како "Carol of the Bells" [2]
Його різдвяна колядка «Щедрик» перекладена багатьма мовами і відома у англомовному світі як «Carol of the Bells».[5]
Олександр Желиба (село Олексинци, Срибњански реон, Черниговска област, 25 ноември 1975) - украински хералдичар, учител, википедијанец.
Олександр Володимирович Желіба (нар. 25 листопада 1975, Олексинці, Срібнянський район, Чернігівська область) — український геральдист, педагог, вікіпедист.
Член на Украинското грбословно друштво (1996).
Член Українського геральдичного товариства (1996).
Кандидат за педагошки науки (2003).
Кандидат педагогічних наук (2003).
Автор на множества симболи на Државниот универзитет во Нижин, Агротехнички институт во Нижин, Медицинско училиште во Нижин, Нижински реон во Черниговската област, Јаготински реон во Киевската област и нејзините населени места.
Автор комплектів символіки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, Ніжинського агротехнічного інституту, Ніжинського медичного училища, Ніжинського району Чернігівської області, Яготинського району Київської області і його населених пунктів.
Украинско грбословно друштво
Українське геральдичне товариство
Олег Винник ( 31 липня 1973 година ( 19730731 ), Вербивка, област Черкаси ) - украински пејач, текстописец и актер.
Оле́г Анато́лійович Ви́нник (нар. 31 липня 1973(19730731), Вербівка, Черкаської області) — український співак, автор пісень та актор.
2003 година - Документарен филм - Les misérables — Ein Musical für Berlin „ Жан Валжан“. 2005 година - Комедија серија - Unser Charly - Николај Бугаев 2006 година - комедија, драма -Eine Liebe in Königsberg - руски машиновозач 2018 година - комедија - „Луда свадба“ - камео 2019 година - комедија - „Луда свадба 2“ - камео
2003 — Документальний фільм — Les misérables — Ein Musical für Berlin — Жан Вальжан 2005 — Комедійний серіал — Unser Charly — Nicolai Bugajev 2006 — Комедія, драма — Eine Liebe in Königsberg — Russischer Zugbegleiter 2018 — Комедія — «Скажене весілля» — камео 2019 — Комедія — «Скажене весілля 2» — камео
2017—2018 година - „X-фактор“, 8-та и 9-та сезона (жири) 2018—2019 година - домаќин на хит-парадата на М1 2019 година - домаќин на втората недела на Танц со вездите 2020 година - учесник на Танц со Stвездите 2021 година - Маска 2021 година - тренер на coachвезди во емисијата „Глас на земјата (единаесетта сезона)“
2017—2018 — «Х-Фактор», 8 і 9 сезон (журі) 2018—2019 — ведучий хіт-параду на М1 2019 — ведучий другого тижня Танців з зірками 2020 — учасник Танців з зірками 2021 — детектив шоу Маска 2021 — зірковий тренер в шоу «Голос країни (одинадцятий сезон)»
Винник Олег Анатолійович у соціальній мережі «Facebook»
Винник Олег Анатолійович у соціальній мережі «Facebook» Винник Олег Анатолійович у соціальній мережі «Instagram» Музичний лейбл RockSoulana Music GmbH у соціальній звуковій хмарі SoundCloud
Лиа Табурчан (молд. ; 24 јули 1997 година, Вережен, Теленештски реон) - молдавска пејачка.
Лія Табурчан (молд./рум. Lia Taburcean; 24 липня 1997, Вережень, Теленештський район) — молдовська співачка.
Олга Пољакова (попозната како Оља Пољакова; 17 січня 1979 година ( 19790117 ) (1], Виница) - украинска актерка, пејачка и ТВ презентер .
О́льга Ю́ріївна Поляко́ва (більш відома як Оля Полякова; нар. 17 січня 1979(19790117)[3], Вінниця) — українська акторка, співачка і телеведуча. Переможниця другого сезону «Народної Зірки», учасниця четвертого сезону «Танців з зірками» та ведуча розважального шоу «Зоряні яйця»[4].
Животопис
Ранні роки
Родена е на 17 јануари 1979 година во градот Виница.[1][2]
Народилася 17 січня 1979 року в місті Вінниці.[1][5] Вітчим — дипломат, мама — лікарка-педіатр.[6]
Официјална страница на Оља Пољакова Оља Пољакова на Твитер Видео канал на Ољ Пољакова во YouTube Оља Пољакова на социјалната мрежа Фејсбук Оља Пољакова на Инстаграм
Офіційний сайт Олі Полякової Оля Полякова в Twitter Відеоканал Олі Полякової на сервісі відеохостингу YouTube Оля Полякова у соціальній мережі Facebook Оля Полякова в Instagram
Завршила средно училиште во Виница.
Закінчила СЗОШ № 13 у Вінниці.
Дипломирала на музичкото училиште за пијано, Виничкото училиште за култура и уметност во класата на хорски диригент, како и на Киевскиот универзитет за култура и уметност во класата на поп вокали.
Закінчила музичну школу з класу фортепіано, Вінницьке училище культури і мистецтв за класом хорового диригування, а також Київський університет культури і мистецтв по класу естрадного вокалу.
Дипломирала на Националната музичка академија на Украина, има диплома за оперско пеење.
Закінчила Національну музичну академію України ім. Чайковського, має диплом оперної співачки.
Гузел Ситдикова (башк.
Гузаль Рамазанівна Ситдикова (башк.
Gүzәl Ramҙan ҡyҙy Sitdiҡova, рос.
Гүзәл Рамаҙан ҡыҙы Ситдиҡова, рос.
Гузал Рамазанова Ситдикова ; 10 јуни 1952 година, село Инзер, Белорецки реон, Башкирска Автономна Советска Социјалистичка Република) е башкирска поетеса, преведувач и јавна личност.
Гузаль Рамазановна Ситдыкова; 10 червня 1952, с. Інзер Бєлорєцького району, Башкирська АРСР) — башкирська поетеса, перекладач, громадський діяч.
Почесен работник за култура на Република Башкортостан.
Заслужений працівник культури Республіки Башкортостан.
Напис во Башкирската енциклопедија, том 5 Ситдыкова Гузаль Рамазановна// Парламентаризм в Башкортостане: история и современность. т.
Стаття в Башкирській енциклопедії, т.5 Ситдыкова Гузаль Рамазановна// Парламентаризм в Башкортостане: история и современность. т.
Собок (права); Сорока, Киблич, Вербич (лево).
Собок (права); Сорока, Кіблич, Вербич (ліві).