Tatiana Yablonskaya (ukrainien: Ниловна Яблонская) est une artiste peintre ukrainienne née en Union Soviétique, le 24 février 1917 à Smolensk et décédée le 17 juin 2005 à Kiev.
11 (24) лютого 1917(19170224), Смоленськ — пом. 17 червня 2005, Київ) — українська художниця-живописець, професор (1967), академік Академії мистецтв СРСР (1975), Народний художник СРСР (1982), дійсний член (академік) Академії мистецтв України (1997–2005), лауреат Державних премій СРСР (1945, 1951, 1979) та Національної премії України ім. Тараса Шевченка (1998), Герой України (2001).[1]
Née le 24 février 1917, dans la ville de Smolensk (Russie) dans une famille d'enseignants, Tatiana Yablonskaya déménage avec sa famille à Odessa en 1928, à Kamianets-Podilskyï, puis à Lougansk dans les années 1930. Elle étudie la peinture entre 1935 und 1941 à l'Institut National d'Art de Kiev (Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) auprès du peintre Fiodor Krichevsky.
Народилася 24 лютого 1917 року у місті Смоленськ (Російська імперія) у родині викладачів. У 1928 році родина Яблонських переїхала в Одесу (Україна), у 1930 році — у Кам'янець-Подільський, потім у Луганськ, де у 1933 році Тетяна Яблонська закінчила сім класів неповної середньої школи і вступила до Київського художнього технікуму.
Tatiana Yablonskaya est professeur de dessin, de peinture et de composition de 1944 à 1952 à L'institut d'art de Kiev et occupe de nombreuses positions dans cette institution jusqu'en 1968. Elle est membre de l'Union des artistes de l'Ukraine à partir de 1944.
Після його ліквідації, з 1935 по 1941 рік навчалася на факультеті живопису Київського державного художнього інституту, нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, (майстерня професора Федора Кричевського), який закінчила за фахом «художник-живописець».
Elle est élue membre du Parlement de la république socialiste soviétique d'Ukraine en 1951-1958, membre du conseil d'administration de l'Union des Artistes de l'URSS en 1963 et membre de l'Académie russe des beaux-arts en 1975.
У 1944–1952 роках — викладач рисунку, живопису та композиції Київського державного художнього інституту. Член Спілки художників України з 1944 року. У 1965–1966 роках — головний спеціаліст сектору інтер'єру Київського зонального науково-дослідного інституту експериментального проектування (КиївЗНДІЕП).
Elle reçoit le titre d'artiste du peuple de l'URSS en 1982, Artiste de l'année (UNESCO) en 1997.
У 1966–1967 роках — викладач, у 1967–1973 роках — професор, у 1966–1968 роках — завідувач катедри композиції, керівник майстерні монументального живопису Київського державного художнього інституту.
Elle est décorée de l'Ordre du Drapeau rouge du Travail en 1951, de l'Ordre de l'Amitié des peuples en 1977 et reçoit la plus haute distinction de l'état d'Ukraine en 2003, Héros d'Ukraine.
У 1951–1958 роках — депутат Верховної Ради УРСР. У 1956–1962 роках — член правління Спілки художників України, з 1963 року — член правління Спілки художників СРСР.[2]
Elle meurt à Kiev en 2005 où elle est enterrée dans l'allée centrale du Cimetière Baikove.
Жила у Києві. Померла 17 червня 2005 року.
En 2006 l'une des rues de Kiev à Solomenskiy est nommée d'après elle.
Похована у Києві на Центральній алеї Байкового кладовища.
Quelques-unes de ses œuvres célèbres :
Відомі твори:
«Avant le départ» (1944) «Autoportrait» (1944) «Le printemps» (1950) «Dans le parc» (1950) «Sur Le Dniepr» (1954) «Sur le chantier» (1957) «La mariée» (1966) «Berceau» (1968) «La vie» (1971) «Le soir.
«У парку» «Перед стартом» (1944) «Автопортрет» (1944) «Весна» (1950) «У парку» (1950) «Над Дніпром» (1954) «На будові» (1957) «Наречена» (1966) «Колиска» (1968) «Життя йде» (1971) «Вечір.
L'Ancienne Florence» (1973) «Paysage italien» (1977) «De venise.
Стара Флоренція» (1973) «Італійський краєвид» (1977) «Венеція.
Le Grand Canal» (1977) «Le vieux pommier» (1986) «Le miel de tilleul» (1993)
Гранд Канал» (1977) «Стара яблуня» (1986) «Липовий мед» (1993)
Oeuvres
Творчість
Tatiana Yablonskaya 230px Naissance 24 février 1917 Smolensk Décès 17 juin 2005 (à 88 ans) Kiev Nom de naissance Тетяна Нилівна Яблонська modifier - modifier le code
Яблонська Тетяна Нилівна Дата народження 11 (24) лютого 1917(1917-02-24) Місце народження Смоленськ, Російська імперія Дата смерті 17 червня 2005(2005-06-17) (88 років) Місце смерті Київ, Україна Національність українка Громадянство СРСР → Україна Жанр жанровий живопис, пейзаж Навчання Київський художній інститут Нагороди Премії Звання Підпис Медіафайли у Вікісховищі
Liens externes
Література
Tombe de Tatiana Yablonska au Cimetière Baïkove à Kiev.
Надгробок Тетяни Яблонської на Байковому цвинтарі в Києві
Tatiana Yablonskaya gagne en popularité grâce à une toile de 1949, « le Pain », aujourd'hui dans les collections de la galerie Tretiakov à Moscou comme exemplaire du réalisme socialiste.
Велику популярність й офіційні визнання здобула її тематична картина «Хліб» (1949).
Timbre postal de 1967 représentant le tableau 'Pain' (1949)
Поштова марка 1967 року: картина «Хліб», 1949 р.
* http://www.russianartdealer.com/artwork/tatiana--grain-harvest * https://www.mutualart.com/Artist/Tatiana-Yablonskaya/C6433B862B432D7A * http://www.the-athenaeum.org/art/list.php?m=a&s=tu&aid=5357 * http://sportfit.info/fr/pages/11456 * https://sputniknews.com/voiceofrussia/2012_09_30/Socialist-realism-The-History-of-Russian-art-in-15-paintings-PART-II/ * http://alongtimealone.tumblr.com/post/69317298022/bofransson-self-portrait-tatiana-yablonskaya DECORATIONS * https://web.archive.org/web/20150204000012/http://www.tretyakovgallerymagazine.com/articles/4-2014-45/tatiana-yablonskaya-1949-artists-true-heart
Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003. Л.Владич. Т. Н. Яблонська.
Système électronique hybride
Гібридна електронна система
Le module Statistiques BI
Модуль аналітики ВІ
Le triangle d'or de partenariat: le pouvoir, le public et les entreprises.
Золотий трикутник партнерства: влада, громадськість та бізнес.
Prozorro (ukrainien : Прозоро — transparent, clair) est un système électronique de passation des marchés publics et un symbole de la réforme dramatique des marchés publics en Ukraine.
Prozorro (укр. Прозоро — відкрито, безпосередньо) — системна реформа тендерного процесу в електронних публічних та державних закупівлях в Україні. Сама система та авторські права на систему Prozorro «передані народу України (державі)» згідно з меморандумом.[1]
Par exemple, près de 250 milliards de Hryvnias ont été dépensés en 2014 en Ukraine, pour l’achat de biens, de travaux ou de services pour les besoins publics. Selon la recherche internationale, l’utilisation du système électronique de passation des marchés publics permet d'économiser au moins 10% du budget total des achats publics. En appliquant le calcul simple - 10G * 10% / 365 jours, on voit que 2,7 millions de dollars peuvent être sauvés chaque jour.
У грудні 2015 року система «ProZorro» була передана на баланс держпідприємства «Зовнішторгвидав», пізніше його перейменували ДП «Прозорро».[2]
La philosophie de ProZorro est fondée sur trois principes clés:
Філософія Prozorro складається з 3-х основних компонентів:
Le système électronique est basé sur un modèle d’open-source.
Сучасна гібридна електронна система побудована за принципами open source.
Contrairement aux systèmes uniques et multi-plateformes, le modèle hybride de ProZorro permet la collaboration entre la base de données centrale et un nombre infini de marchés commerciaux offrant un accès totale. Ce modèle hybride permet une transmission efficace de l'information provenant des bases de données centrales vers les marchés responsables ce qui serve pour l’attraction et service des clients.
Під гібридною моделлю, на відміну від моно- та мульти-платформених, розуміється така взаємодія центрального державного модулю та комерційних майданчиків, коли вся інформація наявна в центральній базі даних транслюється через майданчики, які відповідають за залучення та обслуговування клієнтів. Розробка системи юридично відбувалось відомою NGO Трансперенсі Інтернешнл.
Les marchés sont en concurrence les uns avec les autres, ce qui les motive à fournir le meilleur service pour attirer à la fois les entités adjudicatrices et les fournisseurs.
Код системи є абсолютно відкритим, відповідно до ліцензії Apache 2.0, його можна вільно скачувати та використовувати.
“Tous voient tout” - c’est la devise officielle de ProZorro.
«Всі бачать все» — офіційний слоган реформи.
Une fois la procédure d’appel d’offres terminées, absolument toutes les données sont divulguées, y compris la liste de tous les participant, leurs offres, les décisions du comité d’appel d’offres, tous les documents de qualification.
Після закінчення тендеру в електронній системі можна побачити всю інформацію стосовно поданих пропозицій всіх учасників, рішень тендерної комісії, всі кваліфікаційні документи, тощо.
Cette information est mise à la disposition du public par le module d’analyse en ligne de ProZorro.
Ця інформація доступна через зручний модуль аналітики для широкого загалу.
Le triangle d’or du partenariat - une forme unique de collaboration entre les entreprises, l’Etat et la société civile où les fonctions sont réparties entre les différentes parties prenantes afin d’assurer l'indépendance et le contrôle mutuel. Ce partenariat vise à promouvoir le changement tout en maintenant un degré élevé de confiance entre les entre les parties intéressées tout au long de cette réforme.
Золотий трикутник Golden triangle of partnership — унікальне об'єднання бізнесу, влади та громадянського суспільства задля просування змін, що дозволяє підтримувати високий рівень довіри між основними стейкхолдерами під час реформи.
La réforme et la mise en oeuvre du système électronique de passation des marchés publics a été entamée par la préparation de la base législative. La loi sur les marchés publics a été conçue pour faciliter et rationaliser la procédure de passation des marchés publics en Ukraine, ainsi que pour incorporer certains éléments du droit de l’UE. La loi a introduit des procédures obligatoires de passation de marchés publics électroniques.
Запровадження обов'язковості проведення процедур через електронну систему.
En commençant par l’étape première (Avril 1, 2016) la passation électronique des marchés publics est devenu obligatoire pour des organes exécutifs centraux et ces bureaux réalisant les activités monopolistiques pour les contrats d’un montant inférieur. Pendant l’étape deuxième (Août 1, 2016), la passation électronique des marchés publics est devenu obligatoire pour toutes les entités adjudicatrices. Le système ProZorro a utilisé l’OCDS (le Standard de Données sur la Commande Publique Ouverte) comme une instrument clé pour la modélisation des données car l’information qui est disponible dans de données ouvertes, et le format d’OCDS permet son analyze et traitement simple.
(Перший етап — обов'язковість проведення процедур через електронну систему поширюється на головних розпорядників коштів та монополістів (з 1 квітня 2016 року), на другому (з 1 серпня) — на всіх замовників); Запровадження електронного аукціону, який передбачає автоматичну оцінку тендерних пропозицій; Визначення нових понять: «авторизований електронний майданчик», «електронна система закупівель», «централізована закупівельна організація», «система хмарних обчислень»; Замість 5 процедур залишити 3 (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура); Зміна термінології, зокрема: замість терміну «державна закупівля» вводиться термін «публічна закупівля»; замість термінів «конкурс», «документація конкурсних торгів», «пропозиція конкурсних торгів», «комітет з конкурсних торгів» вводяться поняття «тендер», «тендерна документація», «тендерна пропозиція», «тендерний комітет».[5]
↑ Меморандум про відмову від авторських прав, передачі державі та подальші кроки створення пілотної версії автоматизованої інформаційної системи електронних державних закупівель в Україні. ti-ukraine.org. ↑ (ru) Анастасия Рингис, « Ледокол Нефьодов.
↑ Меморандум про відмову від авторських прав, передачі державі та подальші кроки створення пілотної версії автоматизованої інформаційної системи електронних державних закупівель в Україні. ti-ukraine.org. ↑ Анастасия Рингис (12.09.2016).
Как ботаники побеждают коррупцию в госзакупках », sur pravda.com.ua, 12 septembre 2016 ↑ як почати роботу постачальнику | Prozorro. prozorro.gov.ua.
Ледокол Нефьодов. Как ботаники побеждают коррупцию в госзакупках. pravda.com.ua (ru). ↑ як почати роботу постачальнику | Prozorro. prozorro.gov.ua.
Процитовано 2016-11-15. ↑ « Закон України «Про публічні закупівлі» », sur rada.gov.ua ↑ « Комітет з питань економічної політики провів засідання «круглого столу» «Регулювання державних закупівель» », sur rada.gov.ua, 24 novembre 2015 ↑ У Фастові розпорядники бюджетних коштів проводитимуть закупівлі через систему Prozorro. fastiv-rada.gov.ua. ↑ Prozorro назвали найкращою у світі системою у сфері публічних закупівель. ti-ukraine.org.
Процитовано 2016-11-15. ↑ Закон України «Про публічні закупівлі». rada.gov.ua. ↑ Комітет з питань економічної політики провів засідання «круглого столу» «Регулювання державних закупівель». rada.gov.ua. 24.11.2015. ↑ У Фастові розпорядники бюджетних коштів проводитимуть закупівлі через систему Prozorro. fastiv-rada.gov.ua. ↑ Prozorro назвали найкращою у світі системою у сфері публічних закупівель. ti-ukraine.org.
Principes
Принципи
Implementation
Впровадження
Le Nom De «Cavaliers» L'auteur Janowski Youri Ivanovitch Pays Ukraine Langue ukrainienne La maison d'édition Ukraine — Folio[1] Délivré 1935 Délivré en Ukrainien 2006 Type de support impression (monture) Page 322[1]
Назва «Вершники» Автор Яновський Юрій Іванович Країна Україна Мова українська Видавництво Україна — Фоліо[1] Виданий 1935 Виданий українською 2006 Тип носія друк (оправа) Сторінки 322[1]
«Le Bataillon d`un Suédois»
«Батальйон Шведа»
«Chaland dans la mer»
«Шаланда в морі»
«Adamenko»
«Адаменко»
Le sujet
Сюжет
«Choubenko, le commandant du régiment»
«Чубенко, командир полку»
Composition du roman «Cavaliers»
Композиція «Вершники»
Cavaliers — roman écrit par l`écrivain ukrainien Yuri Janowski. Publié pour la première fois en 1935 .
Вершники — роман, написаний українським письменником Юрієм Яновським та вперше виданий 1935 року.
Cet œuvre est une tentative de réunir quelques genres, c'est un roman dans les nouvelles, affirmant le style du néoromantisme.
Твір є своєрідною спробою жанрового симбіозу, це роман в новелах, де утверджується неоромантична стилістика.
Il se compose de huit parties, chacune a son sujet et ses héros.
Він складається із восьми новел, кожна з яких має свою основну сюжетну лінію та героїв.
L'ouvrage décrit les événements survenus en Ukraine pendant la guerre civile 1919 - 1921.
У творі описуються події, що відбуваються в Україні під час громадянської війни.