+ Lisää käännös
? †Pratifelis martini Час існування: Пізній міоцен Біологічна класифікація Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Metazoa) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Ссавці (Mammalia) Ряд: Хижі (Carnivora) Родина: Котові (Felidae) Підродина: Малі кішки (Felinae) Рід: †Pratifelis Вид: †P. martini Біноміальна назва Pratifelis martini Hibbard, 1911
Lublinin kolmio (лит. ; пол. ; ) — kolmikantainen foorumi Liettuan, Puolan ja Ukrainan [1] väliseen poliittiseen, taloudelliseen, kulttuuriseen ja sosiaaliseen yhteistyöhön, jonka tarkoituksena on tukea Ukrainan integraatiota EU: hun.
Люблінський трикутник (лит. Liublino trikampis, пол. Trójkąt Lubelski) — тристороння платформа для політичного, економічного, культурного й соціального співробітництва між Литвою, Польщею та Україною[2], метою якого є підтримка інтеграції України в ЄС.
27. helmikuuta 2021 Liettuan ulkoministeri Gabrielius Landsbergis kertoi Ukrainan Radio Libertylle, että Ukrainaa, Liettuaa ja Puolaa yhdistävä Lublinin kolmio -aloite tuo Ukrainan lähemmäksi Euroopan yhdentymistä.
27 лютого 2021 року, міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс українській Радіо Свободі заявив, що ініціатива «Люблінський трикутник», яка об’єднує Україну, Литву і Польщу, наближає євроінтеграцію України:
Liettuan, Puolan ja Ukrainan prikaati perustettiin kolmikantaisen puolustusalan yhteistyön puitteissa vuonna 2014.
Литовсько-польсько-українська бригада створена в рамках тристороннього співробітництва в сфері оборони в 2014 році.
Kansallisen panoksen antaminen korkealaatuisissa monikansallisissa sotilaskokoonpanoissa (YK: n reservisopimukset, EU: n taistelutaktiikkaryhmät, Naton reagointijoukot) sekä YK: n, EU: n, Naton ja muiden kansainvälisten turvallisuusjärjestöjen alaisuudessa pidettävissä kansainvälisissä rauhanturva- ja turvallisuusoperaatioissa - perustuu YK: n turvallisuusneuvoston mandaattiin ja jos osallistuvien maiden parlamentit hyväksyvät sen. [1]
Яка забезпечує національний внесок у багатонаціональні військові формування високого ступеня готовности (Резервні угоди ООН, Бойові тактичні групи ЄС, Сили реагування НАТО), а також міжнародні операції з підтримання миру і безпеки під егідою ООН, ЄС, НАТО та інших міжнародних організацій у сфері безпеки на основі мандату Ради Безпеки ООН та у випадку схвалення парламентами країн-учасників.[17]
Kolmikantamuoto perustuu kolmen maan perinteisiin ja historiallisiin siteisiin.
Тристоронній формат заснований на традиціях та історичних зв’язках трьох країн.
Ministerit allekirjoittivat asiaa koskevan yhteisen julistuksen 28. heinäkuuta Lublinissa, Puolassa. [1] Lublin valittiin nimenomaan vihjeeksi keskiaikaiselle Lublin-unionille, joka loi Puola-Liettua kansainyhteisön, joka oli yksi tuolloin Euroopan suurimmista valtioista.
Відповідну спільну декларацію міністри підписали 28 липня в Любліні, Польща.[1] Люблін було обрано спеціально як натяк на середньовічну Люблінську унію, що створила Річ Посполиту — одну з найбільших держав Європи свого часу.
Vuodesta 2016 lähtien LitPolUkrbrig on ollut tärkeä osa Naton pyrkimyksiä panna Nato-standardit täytäntöön Ukrainan asevoimissa.
З 2016 року ЛитПолУкрбриг є важливим елементом дій НАТО, спрямованих на впровадження стандартів НАТО в Збройних Силах України.
Prikaatin tärkeimpiin toimintoihin kuuluu ukrainalaisten upseerien ja sotilasyksiköiden koulutus näissä standardeissa, operatiivisten tehtävien suunnittelu ja toteuttaminen sekä toimintavalmiuden ylläpitäminen.
Основна діяльність бригади включає навчання українських офіцерів та військових частин цим стандартам, планування та проведення оперативних завдань та підтримку оперативної готовности.
Nimi Liettua Puola Ukraina Virallinen nimi Liettuan tasavalta (Lietuvos Respublika) Puolan tasavalta (Rzeczpospolita Polska) Ukraina Tunnus Lippu Väestö ▲ 2794329 [1] ▼ 383 000 [2] ▼ 660 982 [3] Neliö 65300 yleisin km² (25 200 mailia) 312696 th yleisin km² (120733 mailia) 603,628 km² (233062 mailia) Väestön tiheys 43 henkilöä / km² 123 henkilöä / km² 73 henkilöä / km² Järjestelmä Yhdenmukainen parlamentin ja presidentin perustuslaillinen tasavalta Pääkaupungit Vilna - 58020 (810290 pääkaupunkiseutu) Varsova - 1783321 (3100844 pääkaupunkiseudulla) Kiova - 2950800 (3375000 pääkaupunkiseudulla) Suurin kaupunki Viralliset kielet Liettua (de facto ja de jure) Puola (de facto ja de jure) Ukraina (de facto ja de jure) Nykyinen hallituksen päämies Pääministeri Saulius Skvernalis (2016 - nykyinen) Pääministeri Mateusz Morawiecki (Laki ja oikeus ; 2017 - nykyinen) Pääministeri Denis Shmygal (2020 - nykyinen) Nykyinen valtionpäämies Presidentti Gitanas Nauseda (2019 - nykyinen) Presidentti Andrzej Duda (Laki ja oikeus ; 2015 - nykyinen) Presidentti Volodymyr Zelensky (kansan palvelija ; 2019 - läsnä) Tärkeimmät uskonnot 77,2% katolilaisia, 4,1% ortodoksisia, 0,8% vanhauskoisia, 0,6% luterilaisia, 0,2% uskonpuhdistajia, 0,9% muita 87,58% roomalaiskatolisia, 7,10% vaikea sanoa, 1,28% muut uskonnot, 2,41% ei-uskonnolliset, 1,63% ei määritelty 67,3% ortodoksisia, 9,4% kreikkalaisia katolilaisia, 0,8% roomalaiskatolisia, 7,7% päättämättömiä kristittyjä, 2,2% protestantteja, 0,4% juutalaisia, 0,1% buddhalaisia, 11,0% ei-uskonnollisia Etniset ryhmät 84,2% liettualaisia, 7,1% puolalaisia, 5,8% venäläisiä, 1,2% valkovenäläisiä, 0,5% ukrainalaisia, 1,7% muita 98% puolalaisia, 2% muita tai ei määritelty 77,8% ukrainalaisia, 17,3% venäläisiä, 0,8% romanialaisia ja moldovalaisia, 0,6% valkovenäläisiä, 0,5% Krimin tataareita, 0,4% bulgarialaisia, 0,3% unkarilaisia, 0,3% puolalaisia, 1,7% muita BKT (nimellinen) ▲ $20,355 на душу населення (2018) (42 місце) ▲ $15,426 на душу населення (2018) (56 місце) ▲ $3,881 на душу населення (2020 кошторис) (119 місце) Ulkoinen velka (nimellinen) 34,48 miljardia dollaria (2016) - 31,6% BKT: sta 281,812 miljardia dollaria (2019) - 47,5% BKT: sta 47,9 miljardia dollaria (2018) - 46,9% BKT: sta BKT (PKS) ▲ $38,751 на душу населення (2018) (38 місце) ▲ $32,005 на душу населення (2018) (41 місце) ▲ $10,310 на душу населення (2018) (108 місце) Valuutta Euro (€) - EUR Puolan zloty (PLN) - PLN Ukrainan hryvnia (() - UAH Inhimillisen kehityksen indeksi 0.774 дуже високо IHDI 13 місце 0.801 дуже високо IHDI 27 місце 0.701 високо IHDI 54 місце
Назва Литва Польща Україна Офіційна назва Литовська Республіка (Lietuvos Respublika) Республіка Польща (Rzeczpospolita Polska) Україна Герб Прапор Населення ▲ 2,794,329[18] ▼ 38,383,000[19] ▼ 41,660,982 [20] Площа 65,300 км² (25,200 миля²) 312,696 км² (120,733 миля²) 603,628 км² (233,062 миля²) Густота населення 43 особи/км² 123 особи/км² 73 особи/км² Устрій Унітарна парламентсько-президентська конституційна республіка Столиці Вільнюс – 580,020 (810,290 Метрополійна територія) Варшава – 1,783,321 (3,100,844 Метрополійна територія) Київ – 2,950,800 (3,375,000 Метрополійна територія) Найбільше місто Офіційні мови Литовська (де-факто і де-юре) Польська (де-факто і де-юре) Українська (де-факто і де-юре) Поточний глава уряду Прем'єр-міністр Саулюс Скверняліс (2016–дотепер) Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький (Право і справедливість; 2017–дотепер) Прем'єр-міністр Денис Шмигаль (2020–дотепер) Нинішній Глава держави Президент Ґітанас Науседа (2019–дотепер) Президент Анджей Дуда (Право і справедливість; 2015–дотепер) Президент Володимир Зеленський (Слуга народу; 2019–дотепер) Основні релігії 77.2% католики, 4.1% православні, 0.8% старообрядник, 0.6% лютерани, 0.2% реформатори, 0.9% інші 87.58% римо-католики, 7.10% складно сказати, 1.28% Інші віри, 2.41% Нерелігійні, 1.63% не вказано 67.3% православні, 9.4% греко-католики, 0.8% римо-католики, 7.7% невизначені християни, 2.2% протестанти, 0.4% юдеї, 0.1% буддисти, 11.0% не належать до конфесій Етнічні групи 84.2% литовці, 7.1% поляки, 5.8% росіяни, 1.2% білоруси, 0.5% українці, 1.7% інші 98% поляки, 2% інші або не вказані 77.8% українці, 17.3% росіяни, 0.8% румуни і молдовани, 0.6% білоруси, 0.5% кримські татари, 0.4% болгари, 0.3% угорці, 0.3% поляки, 1.7% інші ВВП (номінальний) ▲ $54,219 млрд (2018) (80 місце) ▲ $20,355 на душу населення (2018) (42 місце) ▲ $585.816 млрд (2018) (21 місце) ▲ $15,426 на душу населення (2018) (56 місце) ▲ $161.872 млрд (2020 кошторис) (56 місце) ▲ $3,881 на душу населення (2020 кошторис) (119 місце) Зовнішній борг (номінальний) $34.48 млрд (2016) – 31.6% ВВП $281.812 млрд (2019) – 47.5% ВВП $47.9 млрд (2018) – 46.9% ВВП ВВП (ПКС) ▲ $107 млрд (2018) (83 місце) ▲ $38,751 на душу населення (2018) (38 місце) ▲ $1.215 трильйон (2018) (23 місце) ▲ $32,005 на душу населення (2018) (41 місце) ▲ $429.947 млрд (2018) (48 місце) ▲ $10,310 на душу населення (2018) (108 місце) Валюта Євро (€) – EUR Польський злотий (zł) – PLN Українська гривня (₴) – UAH Індекс людського розвитку 0.869 дуже високо 34 місце 0.774 дуже високо IHDI 13 місце 0.872 дуже високо 34 місце 0.801 дуже високо IHDI 27 місце 0.750 високо 88 місце 0.701 високо IHDI 54 місце
Kolmen meren aloite Visegrád-ryhmä GUAM Demokraattisten valintojen yhteisö Intermarium
Ініціатива трьох морів Вишеградська група ГУАМ Співдружність демократичного вибору Балто-Чорноморська вісь Міжмор'я Річ Посполита Трьох Народів
Ajatus tällaisen organisaation luomisesta kuuluu Adam Czartoryskille, jonka on esittänyt Viacheslav Chornovil.[1]
Ідея про створення такої організації належить Адаму Чарторийському, яку озвучив В'ячеслав Чорновіл.[6]
Ukrainan ulkoministeri Dmytro Kuleba kutsui 1. elokuuta 2020 Valkovenäjän ulkoministerin Volodymyr Makein toiseen Kiovassa pidettävään kokoukseen. [1] Puolan Karpaczissa 10. syyskuuta 2020 pidetyn talousfoorumin aikana Puolan ulkoministeriön itäosaston johtaja Jan Hofmokl totesi, että Lublinin kolmion pitäisi olla neliö Valko-Venäjän kanssa.
На другу зустріч, яка повинна відбутися в Києві, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в якості почесного гостя 1 серпня 2020 року запросив главу МЗС Білорусі Володимира Макея.[7] Під час Економічного форуму у польському Карпачі 10 вересня 2020 року директор Східного департаменту МЗС Польщі Ян Хофмокл заявив, що Люблінський трикутник мав бути насправді квадратом із Білоруссю.
Hänen mukaansa alkuvaiheessa Minsk oli kiinnostunut tästä poliittisesta hankkeesta, mutta muutti myöhemmin mieltään. [2]
За його словами, на початковому етапі Мінськ був зацікавлений цим політичним проєктом, однак згодом змінив думку.[8]
Krim foorumi (англ. ) - on Ukrainan aloite, jonka tavoitteina ovat Krimin kysymyksen esilläpito kansainvälisessä yhteistyössä ja Krimin tilanteeseen liittyvän kansainvälisen koordinaation vahvistaminen.
Кри́мська платфо́рма (англ. Crimea Platform, крим. Qırım platforması) — ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова[1], зміцнення європейської та глобальної безпеки[2].
Kvanttimekaniikka on perustavanlaatuinen fysikaalinen teoria, joka laajentaa, jalostaa ja yhdistää klassisen mekaniikan ja klassisen sähködynamiikan tuloksia mikroskooppisten esineiden kuvauksessa.
Ква́нтова меха́ніка — основоположна фізична теорія, що в описі мікроскопічних об'єктів розширює, уточнює і поєднує результати класичної механіки і класичної електродинаміки.
Tämä teoria on perusta monille fysiikan ja kemian aloille ja kattaa kiinteän olomuodon fysiikan, kvanttikemian ja hiukkasfysiikan .
Ця теорія є основою для багатьох напрямів фізики та хімії і охоплює фізику твердого тіла, квантову хімію та фізику елементарних частинок.
Termi "kvantti" (лат. kvantti - "kuinka paljon") liittyy diskreetteihin arvoihin, jotka teoria antaa tietyille fysikaalisille suureille, kuten sähkömagneettisen aallon energialle .
Термін «квантова» (від лат. quantum — «скільки») пов'язаний з дискретними порціями, які теорія надає певним фізичним величинам, наприклад, енергії електромагнітної хвилі.
Kvanttimekaniikka (tunnetaan myös nimellä kvanttifysiikka tai kvanttiteoria) kattaa kvanttikenttäteorian ja on fysiikan perustavanlaatuinen teoria, joka kuvaa luontoa atomien ja subatomisten hiukkasten mittakaavassa.
Квантова механіка (QM; також відома як квантова фізика, квантова теорія, хвильова механіка або матрична механіка) охоплює теорію квантових полів, і є основоположною теорією фізики, яка описує природу на найменших масштабах атомів і субатомних частинок.
Ukrainan kansallinen taidemuseo (NAMU англ.
Націона́льний худо́жній музе́й (NAMU, англ.
[1] ) on taidemuseo Kiovassa Ukrainassa.
National Art Museum of Ukraine[1]) — музей образотворчого мистецтва в Україні, в Києві.
Se sijaitsee Mykhailo Hrushevskoho -kadulla, Pechersk .
Розташований на вулиці Михайла Грушевського, на Печерську.
Yksi maan suurimmista ja vanhimmista museoista perustettiin 1. elokuuta 1899 Venäjän keisarikunnan aikana Venäjän hallituksen ja ukrainalaisen Tereshchenkon perheen kustannuksella.
Один із найбільших і найстаріших в країні. Заснований 1 серпня 1899 року за часів Російської імперії, на кошти російського уряду та української родини Терещенків.
Museorakennuksen on suunnitellut puolalainen arkkitehti Vladislav Gorodetsky.
Будівля музею спроєктована архітектором Владиславом Городецьким.
Museon kokoelma perustuu Bohdan Khanenkon, Tereshchenkon, Vikenty Khvoykan, Mykola Bilyashivskyn ja muiden lahjoituksiin.
Музейна колекція створена на основі пожертв Богдана Ханенка, Терещенків, Вікентія Хвойки, Миколи Біляшівського та інших.
Se avattiin 30. joulukuuta 1904.
Відкритий 30 грудня 1904 року.
XXI-luvun alusta lähtien museossa on esitetty noin 40 tuhatta näyttelyä.
Станом на початок ХХІ століття музейні фонди нараховують близько 40 тисяч експонатів.
Sillä on ainutlaatuinen kokoelma ukrainalaisen maalauksen, kuvanveiston ja ikonimaalauksen teoksia XII-XX-luvuilta.
Має унікальну колекцію творів українського живопису, скульптури та іконопису від XII—ХХ століть.
Viralliset avajaiset ja vihkiminen tapahtuivat 23. joulukuuta 1904 .
Офіційне відкриття й освячення відбулося 23 грудня 1904 року.
Museo nimettiin Keisari Nikolai Aleksandrovitšin Kiovan taide-, teollisuus- ja tiedemuseoksi.
Тоді музей одержав назву Київський художньо-промисловий і науковий музей імператора Миколи Олександровича.
Samaan aikaan käytettiin epävirallisia nimiä Museo- ja taidemuseo ja Kiovan kaupunginmuseo.
Одночасно вживалися неофіційні назви Музей старожитностей і мистецтв і Київський міський музей.
Siitä tuli Kiovan ensimmäinen julkinen museo.
Фактично він став першим загальнодоступним музеєм міста Києва.
1900-luku
ХХ століття
2000-luku
ХХІ століття
Muotokuvat
Портрети
Museo sijaitsee rakennuksessa, jonka arkkitehti Gorodetsky Vladislav Vladislavovich loi vuonna 1899 Kiovan ensimmäistä kaupunginmuseota varten.
Розташований у будівлі, яку створив у 1899 році архітектор Городецький Владислав Владиславович цілеспрямовано для першого в Києві Міського музею. Але це була переробка проєкту талановитого московського архітектора Петра Бойцова, якому уряд не дав ліцензію на практичне будівництво (П.
Se oli toteutus lahjakkaan moskovalaisen arkkitehdin Peter Boitsovin projektista, jolle hallitus ei ollut antanut rakennuslupaa.
Бойцов багато працював приватним архітектором для багатіїв, а в творчому доробку митця — також проєкт першої споруди Музею красних мистецтв для Москви, який вибудував Роман Клейн).
Rakennus on rakennettu uusklassiseen tyyliin.
Споруда витримана у неокласичному стилі (зараз будівля потребує документів на статус пам'ятки архітектури України).
Pääjulkisivun veistoksista vastasi Elio Sal .
Скульптурними оформленням головного фасаду займався Еліо Саль.
Rakentamiseen käytettiin 249 tuhatta ruplaa, joista hallitus kustansi 100 tuhatta ja 100 tuhatta lahjoittu Tereshchenkon perhe.
На будівництво було витрачено 249 тис. карбованців, з яких лише 100 тис. дав уряд і 100 тис. — родина меценатів Терещенків.
Muut
ІншІ
Ребрендинг Національного художнього музею України banda.agency.
Ребрендинг Національного художнього музею України. banda.agency.
Viitattu 13.8.2021. ↑ "Тепер NAMU: Banda Agency створила айдентику Національного художнього музею".
Процитовано 13 серпня 2021. ↑ Тепер NAMU: Banda Agency створила айдентику Національного художнього музею. The Village Україна. 20.12.2018.
Luettu 20.12.2018. ↑ П.
Процитовано 20.12.2018. ↑ П.
Avajaiset
Відкриття
Valko-sini-valkoinen lippu (рос.
Біло-синьо-білий прапор (рос.
Valko-sini-valkoinen lippu (BSB) on lippu, josta tuli sodanvastaisten mielenosoitusten symboli vuonna 2022 Venäjällä Venäjän ja Ukrainan sodan aikana (Venäjän hyökkäys Ukrainaan).
Бело-сине-белый флаг, БСБ) — прапор, який став символом антивоєнних протестів 2022 року в Росії під час російсько-української війни (російського вторгнення в Україну).
Lippu mainittiin ensimmäisen kerran Twitterissä 28.2.2022, minkä jälkeen se yleistyi Venäjän oppositiovoimien keskuudessa.
Вперше прапор був згаданий у твіттері 28 лютого 2022 року, після чого набув широкого поширення серед російських опозиційних сил.
Aktivistien mukaan lippu on ennen kaikkea symboli ihmisten yhdistämisestä rauhan ja vapauden puolesta.
За словами активістів, прапор насамперед є символом об'єднання людей за мир та свободу.
Myös jatkuvuus Veliki Novgorodin lipun entisen version kanssa todettiin.
Відзначалася також наступність із колишньою версією прапора Великого Новгорода.