Soe kõrts on endine kõrts Alaküläs Võru vallas Võru maakonnas.
Теплий трактир - колишній шинок у селі Алакюля, що у волості Виру повіту Вирумаа.
Kõrtsihoone ja kõrtsi aidahoone on tänapäeval arvel kultuurimälestistena.
На сьогоднішній день готель та заїзд таверни зареєстровані як пам'ятки культури.
Kõrtsihoone ehitati 19. sajandi keskel. See on pikk kivikatusega hoone, mille talliosa müürid on maakivist ja eluosa ristpalkidest.
Трактирє високою кам'яною будівлею, що побудована в середині XIX століття.
Soe kõrts
Теплий трактир
Mari Kalkun (sündinud 1. aprillil 1986) on Eesti laulja, laulukirjutaja ja muusik.
Марі Калкун (нар. 1 квітня 1986 р. ) - естонська співачка , автор пісень і музикант.
Mari Kalkun Prima Vista 2015 avamisel
Марі Калкун на відкритті Prima Vista 2015
Ta õppis Tartu Ülikooli Viljandi Kultuuriakadeemias kultuurikorraldust ja lõpetas seal 2013. aastal pärimusmuusika magistriõppe.
Вивчала менеджмент культури в Академії культури Тартуського університету і закінчила у 2013 році з кваліфікацією магістра традиційної музики.
Õppis Sibeliuse Akadeemias pärimusmuusika osakonnas laulu eriala, kuhu läks vahetusüliõpilaseks Tallinna Muusikaakadeemiast.[1]
Навчалася співам у відділі традиційної музики Академії Сібеліуса , де стала студентом-обмінником у Талліннській музичній академії . [1]
Alates 2009. aastast vabakutseline muusik.
З 2009 року незалежний музикант.
Varem töötanud Klassikaraadios ja Eesti Pärimusmuusika Keskuses.[2] Tal on oma plaadifirma Haki Helü.[3]
Раніше працювала у Klassikaraadio та Центрі традиційної музики Естонії . [2] Має власний лейбл Haki Helü. [3]
Mari Kalkun
Марі Калкун
Paul Adolf Lill VR I/2 (25. jaanuar 1882 Roobe, Jõgeveste vald, Valgamaa – 13. märts 1942 Vangla nr 1, Sverdlovski oblast, Vene NFSV, NSV Liit) oli Eesti sõjaväelane, kindralleitnant (24. veebruarist 1938).
Пауль Адольф Лілль (Paul Adolf Lill; 25 січня 1882 - 13 березня 1942) - естонський солдатом, генерал-лейтенант (з 24 лютого 1938), міністр оборони Естонії (1933-1939).
1920 Vabadusristi I liigi 2. järk 1932 Kotkaristi I klassi teenetemärk 1936 Soome Valge Roosi Rüütliordu suurrist
1920: Хрест Свободи першого розряду другого ступеня 1932: орден Орлиного хреста першого класу 1936: Великий Хрест ордена Білої троянди
Paul Lill lõpetas Vilno sõjakooli (1904) ja Peterburi Nikolai Kindralstaabi Akadeemia (1911).
Пауль Лілль закінчив у 1904 році Вільнюське військове училище, а в 1911 році Миколаївську академію Генерального штабу у Санкт-Петербурзі.
Osales Vene-Jaapani sõjas ja Esimeses maailmasõjas.
Брав участь у російсько-японській війні та Першій світовій війні.
1917 langes sakslaste kätte vangi ja naasis Eestisse 1918. aasta detsembris.
У 1917 році потрапив у полон до німців. У грудні 1918 року повернувся в Естонію.
Vabadussõjas teenis Operatiivstaabi operatiivosakonna ülemana.
Під час війни за незалежність обіймав посаду начальника відділу управління оперативного штабу.
Alates 1920 Sõjavägede Staabi ülem, 1921. aastal ülendati kindralmajoriks.
У 1920 році став командиром Генерального штабу. У 1921 році отримав звання генерал-майора.
Ta oli 1925–1933 sõjaministri (alates 1929 kaitseministri) abi ja 1933–1939 sõjaminister (kuni 1937 kaitseminister), ta käsundusohvitser oli Jüri Hellat.
З 1925 по 1933 роки був заступником військового міністра (з 1929 року - міністра оборони).
1934. aastal oli ta lühikest aega kaitsevägede juhataja kohustetäitja.[1]
У 1933-1939 роках займав посаду міністра оборони.[1]
1939. aastal jäi ta pensionile.
У 1939 році вийшов на пенсію.
Talle kuulus Puiatu mõisasüda.
Нагороджений Хрестом Свободи першого розряду другого ступеня - за військові заслуги.
Arreteeriti NKVD poolt 14. juunil 1941 Tallinnas, suri vangilaagris.
14 червня 1941 року заарештований НКВС в Талліні. Висланий у Свердловськ, де помер 13 березня 1942 року.
Väike Emajõgi, Märdi küla
Річка Вяйке Емайигі, село Мерді
Väike Emajõgi (võru keeles Väikene Imäjõgi) on jõgi Eestis.
Вяйке Емайигі або Маленька Емайигі ( Діалект Виру Väikene Imäjõgi) річка в Естонії.
Väike Emajõgi saab alguse Otepää kõrgustikult, Väikse-Munamäe nõlvaallikast ja suubub Võrtsjärve lõunatippu.
Невелика річка Емайигі починається від височини Отепяа, зі схилу Вайксе-Мунаміе і впадає в південну верхівку озера Вортсьярв .
Tuntumaks alguseks on Pühajärve väljavool mis aga pole õige.
Вважається що гирло річки починається озера Пюхаярв, що невірно.
Jõe lähe ja suue asuvad üksteisest 24 km kaugusel.
Річка і гирло розташовані на відстані 24 км.
Asub kogu ulatuses Valga maakonnas.
Розташований у цілому повіті Валга .
Väike Emajõgi on 82 km pikk, selle valgla on 1380 km2 ja suurim lisajõgi Pedeli jõgi.
Вяйке Емайигі - протягається на 82 км, її водозбір 1380 км 2, а найбільша притока - річка Педель .
Jõe lähe asub 115 meetrit üle merepinna ja suue 34 meetrit, seega langeb jõgi 81 meetrit ehk 0,98 meetrit kilomeetri kohta.
Річка розташована на 115 метрів над рівнем моря, а гирло 34 метри, тому річка спускається 81 метр або 0,98 метра на кілометр.
Jõgi on ülemjooksul alates 3 meetrit ja alamjooksul kuni 120 meetrit lai.
Річка 3 метри вгору за течією і 120 метрів вниз за течією.
Vaata ka
Посилання
Välislingid
Примітки
Uhmardu jõgi ehk Saare oja on jõgi Tartu maakonnas Tartu vallas Varbevere külast 4,5 km idakagu pool.
Річка Ухмарду (ест. Uhmardu jõgi) або Великий Струмок (ест. Saare oja) річка в Тартумаа Тарту Varbevere село 4,5 км стороні СВ.
See jõgi voolab välja Saare järvest ja suubub Papijärve.
Витік річки починається з озера Сааре і впадає в озеро Папіярві .
Jõe lähedal asub Uhmardu küla.
Біля річки - село Ухмарду .
Brasla jõgi (liivi keeles Roop) on jõgi Lätis, mis voolab läbi Limbaži, Pārgauja ja Krimulda piirkonna.
Річка Брасла (Roop in Livonian ) - річка в Латвії, що протікає через райони Лімбазі, Паргауя та Кримульда .
Brasla jõgi on Koiva jõe lisajõgi.
Річки Брасла є притокою річки Гауя .
Jõe pikkus on 69 km.
Протяжність річки 69 км.
Suuremad jõe kaldale jäävad asulad on Straupe, Plācis ja Rozula.
Великі поселення вздовж річки - Страупе, Плосіс та Розула .
Eesti räppar nublu esinemas Delfi teisel rallipäeval Lauluväljakul Foto: Ave Maria Mõistlik, 30. juuni 2019
Естонський репер Нублу виступає у другий день Delfi на пісенному фестивалі Фото: Ave Maria Reasonable 30 червня 2019 року
nublu tuntumate lugude hulka kuuluvad "Mina ka" (koos Reketiga), "Droonid" ja "öölaps!". Hiljuti tuli tal uus lugu koos gameboy tetrisega, mis kannab pealkirja “Für Oksana”. Gameboy tetris on ka tuntud kui “venelane” räpipundist 5MIINUST.
Найвідоміші пісні Нублу включають " Я теж (Mina ka ) " (з Ракеткою ), "Дрони" ("Droonid" ) та "Соловей!"("öölaps!" ).
Pulk õppis põhikoolis Tallinna Inglise Kolledžis ja keskkoolis Tallinna Vanalinna Hariduskolleegiumi teatriklassis.[1] Praegu omandab ta bakalaureusekraadi Tartu Ülikoolis ajakirjanduse ja kommunikatsiooni erialal.[2]
Пулк відвідував початкову школу в Талліннському англійському коледжі, а середню - в театральному класі Талліннського коледжу старого міста . [1] В даний час він має ступінь бакалавра з журналістики та комунікацій в Університеті Тарту . [2]
nublu nomineeriti auhinnagalal MyHits Awards 2018 kolmes kategoorias ning ta võitis neist kaks: aasta artist ja aasta hitt (lauluga "Mina ka").[3] nublu hitid "Mina ka" ja "öölaps!" saavutasid 2018. aasta Raadio 2 Aastahiti tabelis vastavalt esimese ja teise koha.[4] Galal Eesti Muusikaauhinnad 2019 valiti nublu aasta meesartistiks ja "Mina ka" aasta parimaks lauluks.[5]
Нублу був номінований у трьох категоріях на MyHits Awards 2018 та здобув дві з них: «Артист року» та «Хіт року» (з піснею «Я теж» ("Mina ka")). [1] Хіти Нублу "Я теж" та "Соловей!" посіли перше та друге місце відповідно до таблиці Анналів 2018 року. [2] 2019 року на естонські музичній гала премії був обраним як "чоловік року" та "найкраща пісня року".
"Mask langeb: öölaps Nublu esines juba enne kapuutsi ja prille tuhandete pealtvaatajate ees". elu24, 12. november 2018. Vaadatud 12. november 2018. ↑ "Räppar nublul jäi ülikool lõpetamata". Elu24, 19. juuni 2019. ↑ "Auhinnasadu on läbi: nemad on MyHits Awardsi võitjad...".
1 2 Шаблон:Netiviide ↑ Шаблон:Netiviide ↑ Шаблон:Netiviide ↑ Шаблон:Netiviide ↑ Шаблон:Netiviide
Laugu on küla Saare maakonnas Saaremaa vallas.
Лаугу - село в повіті Сааремаа, муніципалітет Сааре .
Enne Eesti omavalitsuste haldusreformi 2017. aastal kuulus küla Leisi valda.
До адміністративної реформи естонських муніципалітетів у 2017 році село належало до лейсійського сільського муніципалітету . Згідно
Suur-Pahila küla asub Saare maakonnas Saaremaa vallas.
Село Суур-Пахіла знаходиться в повіті Сааремаа, муніципалітет Сааре .
Suure-Rootsi on küla Saare maakonnas Saaremaa vallas.
Суре-Ротсі (Велика Швеція) - село в повіті Сааремаа, муніципалітет Сааре .