Щрайф е писта за ски алпийски дисциплини в Кицбюел, Австрия.
Штрайф — гірськолижна траса в Кіцбюелі, Австрія.
Там ежегодно от 1931 г. се провежда кръг от световната купа в дисциплините супер-гигантски слалом, спускане, слалом и комбинация за мъже.
Вона щорічно, з 1931 року, приймає етап кубку світу в дисциплині "супер-гігантський слалом", спуск, слалом і "чоловіча комбінація".
Спускането е известно като най-трудното и опасно трасе в календара на световната купа. [1]
Спуск відомий як найважчий і небезпечний маршрут на чемпіонату світу. [1]
Трасето има среден наклон от 27%, като на места достига 85%.
Траса має нахил 27%, а деінде сягає 85%.
Най-дългите скокове на пистата са в частта с името "Мишата дупка", където скиорите летят до 60 м. във въздуха, като през 1970-те са летяли до 80 м. [1]
Найдовші із стрибків на цій трасі називаються «мишачі нори», де лижники можуть пролетіти до 60 м в повітрі. В 1970 році були випадки, коли спортсмен міг подолати до 80 метрів в повітрі. [1]
Първият победител от 1931 г. е Фердъл Фрийденбахер с време 4:34,2 минути , а рекордът на трасето е поставен от австриеца Фриц Щробл, който записва 1:51,08 минути през 1997 г. [1]
Перший переможець 1931-го року Фердил Фрийденбахер з часом 4:34,2 хвилини, а рекорд на трасі поставлено австрійцем Фріцем Шроблем, коли він подолав відстань за 1:51,08 хвилини у 1997 р. [1]
Награден фонд
Призовий фонд
Наградният фонд за четирите състезания през 2009 г. – супер-гигантски слалом, спускане, слалом и комбинация е 550 000 евро.
Сумарний призовий фонд за чотири змагання у 2009 році (супер-гігантський слалом, спуск, слалом і комбінація) складав 550.000 євро.
Победителите в спускането и слалома получават по 70 000 евро, в супер-гигантския слалом – 50 000 евро, а в комбинацията – 40 000 евро.
Переможці в спусках і слаломі євро, у супер-гігантському слаломі – 50 тис., а в комбінації — 40 євро.
Таблицата показва наградния фонд към 2009 г. [2]
Таблиця показує призовий фонд 2009 року. [2]
Място супер-Г спускане слалом комбинация общо 1.
Місце супер-Г спуск слалом комбінація загалом 1.
Карта на водосборния басейн на река Камчия
Карта басейну річки Камчия
Голяма Ка̀мчия (старо име Тѝча) е река в Североизточна България, област Сливен — община Котел, област Търговище — община Омуртаг, област Шумен — общини Върбица, Велики Преслав, Шумен и Смядово и Област Варна — община Дългопол, лява съставяща на река Камчия. Дължината ѝ е 199 km, която и отрежда 11-то място сред реките на България).
Голяма Ка̀мчия (стара назва Тича) - річка в північно-східній Болгарії. Протікає у Слівенській області — община Котел, Тирговиштській області — община Омуртаг, Шуменській області — общини Вирбіца, Велики Преслав, Шумен та Смядово та Варненській області — община Дилгопол, ліва складова річки Камчия.
Голяма Камчия е приета официално за начален приток на река Камчия.
Довжина становить 199 км (11-те місце серед річок Болгарії).
Географска характеристика
Географічна характеристика
След това завива на североизток, долината ѝ се разширява и протича през историко-географската област Герлово. При село Голямо Църквище, община Омуртаг, отново завива на изток, навлиза в Шуменска област и водите ѝ се вливат в големия язовир "Тича". След изтичането ѝ от язовирната стена посоката ѝ отново става североизточна и образува живописен пролом между Преславска планина на северозапад и Драгоевска планина на югоизток.
Річка Голяма Камчия бере початок на Лисій планині, на висоті 760 м над рівнем моря, за 7 км на захід від села Братан (община Котел).
При град Велики Преслав навлиза в Дунавската равнина, като тече в широка долина и образува голяма, изпъкнала на север дъга. Между град Смядово и село Партизани долината ѝ отново се стеснява и придобива проломен характер, между Роякското плато на север и северните разклонения на Върбишка планина на юг. В югозападния край на село Величково, община Дългопол, на 26 м н.в. се съединява с идващата отдясно река Луда Камчия и двете заедно дават началото на същинската река Камчия.
На південний захід від села Величково (община Дилгопол), на висоті 26 м над ріанем моря з'єднується з річкою Люда Камчия, що дає початок річці Камчия.
„Рисуващи момчета“ (на шведски: Ritande gossar) е картина от шведската художничка Софи Рибинг от 1864 г.[1][2]
«Хлопчики малюють» (на шведській мові: Ritande gossar) - картина шведської художниці Софі Рибинг, створена у 1864 роцi.[1][2]
Картината е нарисувана с маслени бои върху платно и е с размери 91,5 x 79 cm.
Картина була намальована олійними фарбами на полотні і має розміри 91,5 x 79 см.
Това е една от най-добрите картини, не само в творчеството на Софи Рибинг, но и в изобразителното изкуство на Швеция в средата на XIX век.
Це одна з найкращих картин не тільки в творчості Софі Рибинг, але й в образотворчому мистецтві Швеції середини XIX століття.
Картината представя всекидневния реализъм с жанрови мотиви, които шведските творци са усвоили в Дюселдорф и след това прилагат в Швеция.
Картина - повсякденний реалізм з жанровими мотиви, котрі шведські художники опанували у Дюссельдорфiа потім застосувати в Швеції.
Меката светлина, падаща върху момчетата в картината допринася за създаване на дискретна и спокойна атмосфера, позволяваща по-добра концентрация на изображението.[1][2]
М'яке світло, що падає на хлопчиків створило стриманну і спокійну атмосферу, яка дозволяє краще концентруватися на зображеннi.[1][2]
Източници
GПримiтки
Посетен на 21 май 2016 г.
21 травня 2016 г.
„Градът“ (на шведски: Staden) е картина от шведския драматург и писател Аугуст Стриндберг от 1903 г.[1][2]
„Місто“ (на шведській мові: Staden) - картина шведського драматурга і письменника Августа Стріндберга, написана у 1903 році.[1][2]
Картината е нарисувана с маслени бои върху платно и е с размери 94,5 x 53 cm.
Картина була намальована олійними фарбами на полотні і має розміри 94,5 x 53 см.
Аугуст Стриндберг рисува само в определени периоди, предимно пейзажи с бурно море и небе.
Август Стріндберг малював лише у певні періоди творчостi, в основному пейзажі неспокійного моря і неба.
Рисува най-вече в периоди на творческа криза.
Автор звертався до живопису в періоди творчої кризи.
Представител е на експресионизма в изобразителното изкуство на Швеция.
«Місто» є прикладом експресіонізму в образотворчому мистецтві Швеції.
За нарисуването на картината е използван дебел слой боя.
Для зображення стихії використовується товстий шар фарби.
Изобразено е бурното море с буреносно небе, а на заден план има град, чийто светлини се отразяват във водата.[3] Преобладават студените цветове – черно и сиво.
Бурхливе море та дощове вируюче небо, на задньому плані є місто, чиї вогні відображаються у воді.[3] Переважають холодні кольори – чорний і сірий.
Методът му на рисуване е представлява изцяло импровизация.[4]
Методика малювання - суцiльна імпровізація.[4]
Картината е част от колекцията на Националния музей на Швеция в Стокхолм.[1][2]
«Місто» є частиною колекції Національного музею Швеції в Стокгольмі.[1][2]
Пейзажи от Аугуст Стриндберг
Пейзажі Августа Стріндберга
„Портрет на цигуларка“ е картина от френската художничка Ан Валяр-Костер от 1773 г.[1]
„Портрет скрипальки“ - картина французької художниці Анни Вальє Косте, написана у 1773 році.[1]
Картината е нарисувана с маслени бои върху платно и е с размери 116 x 96 cm.
Картина була намальована олією на полотні і має розміри 116 x 96 cм.
На нея е представена седнала жена с цигулка в дясната си ръка, наведена над нотна тетрадка.
На ній зображена жінка, що сидить зі скрипкою у правій руці, та дивиться на нотний зошит в себе на колінах.
Според изследователката на живота и творчеството на Валяр-Костер, жената на картината е една от сестрите на художничката или е част от нейния приближен кръг.
На думку дослідниці життя і творчості Вальє Косте, жінка на картині - одна з сестер художниці, або хтось з її близького кола оточення.
Този живопис е закупен на търг през 2015 г. за 903 000 евро от шведския музей, в който се съхраняват два от нейните натюрморти.
"Портрет скрипальки" був придбаний на аукціоні у 2015 році за 903 000 євро для шведського музею, в якому також зберігаються два натюрморти пензля Вальє Косте.
Това е и нейната най-скъпа картина.[2] От 1783 г. картината е собственост на френския цигулар и композитор Жан-Бенджамин де Ла Борд, който работи във френския кралски двор по време на Луи XV.[3]
Це найдорожча картина художниці.[2] У 1783 портрет був власністю французького скрипаля і композитора Жан-Бенджаміна де Ла Борд, який працював при французькому королівському дворі за часів Людовика XV.[3]
Бележки
Примітки
„Кухненската прислужница“ (на шведски: Kökspigan) е картина на нидерландския художник Рембранд ван Рейн от 1651 г.[1][2]
"Дівчина біля вікна" або „Кухонна покоївка“ (на шведській мові: Kökspigan) - картина на нідерландського художника Рембрандта ван Рейна, написана у 1651 році.[1][2]
Картината е нарисувана с маслени бои върху платно и е с размери 78 x 64 cm.
Картина намальована олійними фарбами на полотні і має розміри 78 x 64 см.
Счита се за една от най-добрите негови творби.
Вважається однією з кращих портретів майстра.
Топлите нюанси на червено, кафяво и жълто, както и „живите“ черти на жената правят картината истински шедьовър.
Теплі відтінки червоного, коричневого і жовтого, а також „живі“ риси жінки роблять картину справжнім шедевром.
Предполага се, че подобно на „Млекарката“, Рембранд е използвал модел за нарисуване на картината, но това не е съпругата му. По това време тя е на 25 години, но на картината момичето е по-младо.
Вважається, що, як і при створенні „Млекарката“, Рембрандт використовував натурщицю, але це не була його дружина.
В средата на XVII век Рембранд рисува поредица портрети на млади жени.
Дівчина біля вікна значно молодша за неї.
Колекцията на Националния музей на Швеция притежава серия картини с млади жени, които са се подпрели на лакът.[1][2]
У середині XVII століття Рембрандт Створив цілу серію портретів молодих жінок..[1][2]
„Кухненската прислужница“ е част от колекцията на Националния музей на Швеция в Стокхолм.[1]
До Швеції полотно потрапило у 1727, Густав III придбав його у місцевого аристократа (1779). У 1795-1866 "Дівчину" зберігав Королівський музей. Станом на 2016, „Кухонна покоївка“ є частиною колекції Національного музею Швеції в Стокгольмі.[1]
„Проучвания на природата“ е илюстрован ръкопис от XVI век, в който се представят природни сцени.
„Дослідження природи“ - ілюстрований манускрипт з XVI століття, в якому представлені природні сцени.