ايلا بلو ترافولتا ممثله و ممثله افلام من امريكا.
Елла Блю Траволта — американська актриса і модель. Дочка Джона Траволти, американського актора та співака.
مصادر
Посилання
↑ مُعرِّف قاعدة بيانات الأفلام على الإنترنت (IMDb): https://www.imdb.com/name/nm0998183/ — تاريخ الاطلاع: 12 يوليه 2016
Сторінка
حياتها
Особисте життя
ايلا بلو ترافولتا من مواليد يوم 3 ابريل سنة 2000 فى كاليفورنيا.
Елла Блю Траволта народилася 3 квітня 2000 року в Каліфорнії.
اعمال
Див. також
ايلا بلو ترافولتا على موقع قاعدة بيانات الأفلام على الإنترنت - IMDb (الإنجليزية) ايلا بلو ترافولتا على موقع ألو سيني - AlloCiné (الفرنسية) ايلا بلو ترافولتا على موقع أول موفي - AllMovie (الإنجليزية) ايلا بلو ترافولتا على موقع قاعدة بيانات الأفلام السويدية (السويدية)
ايلا بلو ترافولتا على موقع قاعدة بيانات الأفلام على الإنترنت - IMDb (الإنجليزية) Джон Траволта
BELINSKY معلومات شخصيه تعديل مصدري - تعديل
BELINSKY Основна інформація Дата народження 5 лютого 1998(1998-02-05) (24 роки) Місце народження Старий Оскол, Бєлгородська область, Росія Громадянство Росія Професії співак, відеоблогер, музикант Жанри попмузика і гіпгоп Псевдоніми BELINSKY tiktok.com/@belinskyx
يوجين الكسندروفيتش بيلينسكي (Evgeny Alexandrovich Belinsky[1] ، الاسم الحقيقي - Eugene Alexandrovich Bilozerov ؛ من مواليد 5 فبراير 1998 ، Stary Oskol ، روسيا) ، المعروف باسم المرحلة BELINSKY - مدون روسي ، شريط فيديو ، مغني ، مغني وكاتب أغاني[2]
Євгеній Олександрович Бєлінський (рус. Евге́ний Алекса́ндрович Бели́нский [1], справжнє ім'я — Євген Олександрович Білозеров; рід. 5 лютого 1998, Старий Оскол, Росія ), більш відомий під сценічним ім'ям BELINSKY — російський блогер, тиктокер, співак, автор-виконавець [2].
مصادر
Примітки
أبو زروق عدي شهام (5 مارس 1992 ، موسكو ، روسيا الاتحادية الاشتراكية السوفياتية ) هو شيخ عربي ، منتج ومدون من أصل روسي. منتج العام وفقًا للإصدارات: Magazine و Intsa-Awards [1] [2] [3] [4] .
Абу-Зарук Удай Шехам (араб. أبو زروق عدي هشام, нар. 5 березня 1992, Москва, РСФСР, СССР) — арабський шейх, продюсер та блогер російського походження. Продюсер року за версіями: Magazine та Intsa-Awards[1][2][3][4].
ولد في 15 فبراير 1992 في موسكو ، في شوارع ماري أوليانوفسك بالقرب من المدرسة الخماسية القديمة[1] ، بعد أن درس في المدرسة رقم 7 ، في الصف الثامن ، استبعدوا 3 مدارس للسلوك ، بعد مواصلة الدراسة في 119 مدرسة ، في الصف التاسع ، قاموا بإدراجهم في السلوك في المدرسة رقم 182[2].
Удай народився 15 березня 1992 року в Москві, на вулиці Марії Ульяновій у старій п'ятиповерхівці, навчався у школі №7, у 8 класі виключили зі школи за поведінку, продовжив навчатися у 119 школі[5], у 9 класі виключили за поведінку, доучувався у школі №182[6] .
التزلج على الجليد للستات - انضباط التزلج على الجليد .
Жіноче одиночне фігурне катання — дисципліна фігурного катання.
في عام 1959 ، التشيكوسلوفاكية جانا مرازكوفا كانت أول امرأة تؤدي قفزة ثلاثية ( سالتشو ) ، و لكن في المنافسات الكبرى ، كان اللاعبون لا يزالون يؤدون قفزات مزدوجة فقط ، وكان من بين القادة أكسل مزدوج.
У 1959 році фігуристка з Чехословаччини Яна Мразкова (Jana Mrazkova) першою серед жінок виконала потрійний стрибок (сальхов), однак на великих змаганнях одиночниці як і раніше виконували лише подвійні стрибки, лідери включали подвійний аксель.
في عام 1949 ، فازت جوتا سيفرت ( لاحقًا مولر) وإيرين سالزمان بأول بطولة ألمانيا الشرقية بين أزواج السيدات . فازت تلميذتها (و بنتها) غابرييل سيفيرت (غابرييل سيفيرت) ببطولة العالم في 1969-1970 ، وأدت لأول مرة ثلاثية ريتبرجر في عام 1968 ، وكانت طالبة أخرى سونيا مورجنسترن (سونيا مورجنسترن) أول من قام بعمل قفزة ثلاثية (سالتشو) في في بطولة العالم لعام 1971 ، أصبحت أنيت بوتش بطلة الألعاب الأولمبية في عام 1980 ، و وصلت كاتارينا ويت ، البطلة الأولمبية في عامي 1984 و 1988 ، للقمة في التزلج الفردي للسيدات عام ، مع برامج متناغمة ، وعناصر تقنية مثالية ، وبأسلوب راقي. كما أصبحت إيفلين غروسمان بطلة أوروبا في عام 1990 .
Ще у 1949 перший чемпіонат НДР серед жіночих пар виграли Ютта Зайферт (згодом Мюллер) і Ірені Зальцманн, ця маловідома подія призвела потім до появи двох видатних тренерів (Зальцманн перейшла в парне катання). Ютта Мюллер затвердила новаторський спортивний атлетичний стиль, в якому, тим не менш, розкривала й художньо-артистичні здібності фігуристок. Її учениця (і дочка) Габі Зайферт (Gabriele Seyfert) вигравала чемпіонати світу у 1969—1970, вперше виконала потрійний ріттбергер у 1968, інша учениця Соня Моргенштерн (Sonja Morgenstern) першою чисто виконала потрійний стрибок (сальхов) на чемпіонаті світу 1971, Анетт Пьотч стала олімпійською чемпіонкою у 1980, нарешті, вершини у жіночому одиночному катанні досягла Катаріна Вітт, олімпійська чемпіонка 1984 та 1988 рр., з гармонійними програмами, ідеальними технічними елементами, у високому стилі.
تركت الفرنسية نيكول أسلر بصماتها في التاريخ ، التي تؤدي عدد توضيحي لموسيقى "Ryabynushka" ، و التي تكونت بالكامل تقريبًا من الدورات. كانت البطل الأوروبي 5 مرات (1991-1995) هو سوريا بونالي ، التي أولت اهتمامًا خاصًا للقفزات الصعبة التي تحطمت الأرقام القياسية ولأول مرة تضمنت tulup رباعي وثلاثة أضعاف lutz في البرنامج المجاني - الجذع الثلاثي (الذي تم إجراؤه مع دوران منخفض طفيف).
Залишила слід в історії француженка Ніколь Асслер, що володіла унікальними по техніці обертаннями (особливо — у обертаннях сидячі та стоячи), яка виконувала показовий номер на музику «Рябинушка», що практично цілком складався з обертань. 5-разовою чемпіонкою Європи (1991—1995) стала Сурія Боналі, яка приделяла особливу увагу рекордно складним стрибкам і вперше включила в довільну програму четверний тулуп та каскад потрійний лутц — потрійний тулуп (які виконувалися з невеликим недообертом).
أصبحت بياتريكس شوبا من النمسا المتزلج على الجليد الذي قام بأداء أرقام إلزامية من أعلى مستويات الجودة ، وآخرها درجة أعلى من خمس نقاط للأرقام (1972).
Фігуристкою, що виконувала обов'язкові фігури найвищої якістю, стала Беатрікс Шуба з Австрії, останньою отримала оцінку вище п'яти балів за фігури (1972).
طور المدرب ستانيسلاف جوك أسلوب فني ورياضي مميز للمدرسة السوفيتية ، قامت تلميذه أولينا فودوريزوفا في سن الثانية عشرة في عام 1976 بأداء عنصرين فريدين محطمين للأرقام القياسية لأول مرة في العالم: بعد فودوريزوفا ، بدأ القادة في تضمين 2-3 قفزات ثلاثية في البرنامج (في أولمبياد 1976 ، تمكن القادة ، بما في ذلك هاميل ، من تحقيق قفزات مزدوجة فقط).
Після довгого відставання нарешті вирвалися в лідери і радянські одиночниці. Тренер Станіслав Жук розвивав художньо-атлетичний стиль, притаманний радянській школі, його учениця Олена Водорєзова у 12-річному віці 1976 року вперше у світі виконала два унікальних, рекордних елемента: каскад подвійний фліп з потрійним тулупом (по-перше, це був перший в історії фігурного катання стрибок «фліп» у каскаді з потрійним стрибком, по-друге, перший потрійний стрибок у каскаді серед жінок, причому потрійний йшов другим по черзі, по-третє, перший потрійний стрибок у короткій програмі жінок) і три потрійних стрибка в одній довільній програмі (вперше серед жінок). Саме після Водорєзової лідери стали включати до програми 2—3 потрійних стрибка (на Олімпіаді-1976 лідери, у тому числі Хемілл, обійшлися лише подвійними).
كانت طالبة أخرى في Zhuka ، Hanna Kondrashova ، ناجحة أيضًا ، و كان أسلوبها موسيقي. في عام 1984 ، أصبحت كوندراشوفا ، التي كانت لا تزال تحت إشراف المدرب إدوارد بلينر ، أول متزلج على الجليد السوفياتي يفوز "بالميدالية الفضية" في بطولة العالم. بعد سلسلة من الإخفاقات ، تدربت كيرا إيفانوفا ، التي تدربت في مدرسة فيكتور كودريافتسيف وفيما بعد - أولينا تشايكوفسكا ، في 1985-1988 حصلت إيفانوفا على ميزة كبيرة في الأرقام الإجبارية ، حيث قامت بثلاث قفزات ثلاثية مختلفة. أصبحت ناتاليا ليبيديفا ، طالبة إيغور زينوفونتوف ، الفائزة بجائزة البطولات الأوروبية.
Домоглася успіхів також інша учениця Жука Ганна Кондрашова, стиль якої був більш музичним і пластичним. У 1984 році Кондрашова, ще під керівництвом тренера Едуарда Плінера, стала першою радянською фігуристкою, яка завоювала «срібло» на чемпіонаті світу. Після серії невдач вийшла в лідери світового жіночого одиночного катання Кіра Іванова, яка тренувалася в школі Віктора Кудрявцева, а згодом — Олени Чайковської, у 1985—1988 Іванова отримувала велику перевагу в обов'язкових фігурах, опонувала три різних потрійних стрибка.
بعد تغيير الأجيال في المدرسة السوفيتية ، قادت أولينا فودوريزوفا أولجا ماركوفا ، التي امتلكت أسلوب فريد بتقنية استثنائية و جمال من الانزلاق و اللوالب و الدوران. طالب فيكتور كودريافتسيف ، و لاحقًا - أولينا تشايكوفسكي ، ماريا بوتيرسكا ، أصبحت أول بطلة روسية للعالم (1999) ، بما في ذلك أداء سلسلة من التولوب الثلاثي - أويلر - سمك ثلاثي. كانت المتزلجة على الجليد الروسية إيرينا سلوتسكا هي الأولى في العالم التي تؤدي حيلة لوتز ثلاثية - ثلاثي ريتبيرجر (2000).
Після зміни поколінь у радянській школі Олена Водорєзова вивела в лідери Ольгу Маркову, яка володіла унікальним «кришталевим» стилем з винятковими по техніці і красі ковзанням, спіралями та обертаннями. Учениця Віктора Кудрявцева, а згодом — Олени Чайковської, Марія Бутирська, яка велику увагу приділяла поданю програм у драматичному емоційному стилі, стала першою російською чемпіонкою світу (1999), в тому числі виконавши каскад потрійний тулуп — ойлер — потрійний сальхов. Російська фігуристка Ірина Слуцька першою в світі виконала каскад потрійний лутц — потрійний ріттбергер (2000).
في السنوات الأخيرة ، يؤدي جميع المشاركين البرنامج القصير ، ثم يقوم أفضل 24 فائزًا بالبرنامج القصير بأداء البرنامج المجاني. إذا كان هناك الكثير من المشاركين (يحدث هذا عادة في البطولات الأوروبية والعالمية ) ،يتم تقسيمهم لمجموعتين كبيرتين لأداء برنامج قصير. يقع أضعف الرياضيين في مجموعة "الصباح" ، ويتم تحديد ترتيب أدائهم من خلال سحب بسيط. المشاركون التقييم الأعلى يدخلو "المساء" . من موسم 2012/2013 ، يجب على المتزلجين الوصول إلى حد أدنى تقني معين في كل من البرامج القصيرة والمجانية للمشاركة في البطولات. يمكن احتساب النتيجة المطلوبة لأي مسابقة دولية تقام تحت رعاية ISU في الموسمين السابقين للبطولة كحد أدنى. يمكن تسجيل الحد الأدنى الفني للبرنامج القصير والمجاني في مسابقات مختلفة. بالنسبة للتزلج الفردي للسيدات ، تم تحديد الحد الأدنى من العلامات التالية للتقنية: 20 نقطة في البرنامج القصير ، و 36 نقطة في البرنامج المجاني للمشاركة في البطولات الأوروبية ؛ 26 نقطة في البرنامج القصير 46 نقطة في البرنامج المجاني للاشتراك في بطولة العالم.
У «вечірню» потрапляють учасниці з більше високим рейтингом, причому останні дві розминки обов'язково складають 12 спортсменок з найвищим рейтингом. Для скорочення чисельності учасниць чемпіонатів Європи та світу, й як наслідок підвищення їх престижності та видовищності, з сезону 2012/2013 для участі в чемпіонатах фігуристам необхідно набрати певний технічний мінімум як у короткій, так і у довільній програмі. В якості технічного мінімуму може бути зарахований необхідний результат будь-якого міжнародного змагання, що проводиться під егідою ІСУ, у двох сезонах, що передують чемпіонату.
يتم الحصول على النتيجة الإجمالية للبطولة ببساطة عن طريق إضافة النقاط التي حصلها المشاركون في البرامج القصيرة والمجانية.
Загальний результат турніру отримується простим додаванням балів, отриманих учасниками у короткій й у довільній програмах.
في الماضي ، كان شكل المسابقة مختلف عن الشكل الحديث. كانت هناك جولة تأهيلية قام فيها الرياضيون بأداء البرنامج الحر ، وبعدها تأهل أفضل 30 لاعب للبرنامج القصير ثم أفضل 24 أداء البرنامج الحر .
У минулому формат змагань відрізнявся від сучасного. Існував кваліфікаційний раунд, під час якого спортсмени виконували довільну програму, після чого 30 кращих виходило в коротку програму і потім 24 найсильніших знову виконували довільну.
في القرن التاسع عشر ، لم تكن هناك مسابقات بين النساء ، و وفقًا للقواعد الأولى إيسو 1897 ص. يمكنهم فقط التنافس في أزواج تتكون من رجل وامرأة أو امرأتين.
У XIX столітті змагання серед жінок не проводилися, і згідно з першим Правилам ІСУ 1897 р. вони могли брати участь тільки в змаганнях пар, що складаються з чоловіка та жінки або двох жінок.
في عام 1901 ، سمحت وحدة ISU ، تحت ضغط الجمهور ، كاستثناء للمرأة بالمشاركة في مسابقات الرجال - الإنجليز مادج سايرز ( англ.
У 1901 році ІСУ, під тиском громадськості, як виняток дозволив брати участь у чоловічих змаганнях жінці — англійці Медж Сайерс (англ. Madge Syers-Cave), а з 1906 року став проводити окремі чемпіонати світу і серед жінок.
Madge Syers-Cave ) ، و منذ عام 1906 بدأت في إقامة بطولات عالمية منفصلة بين النساء أيضًا. في 1906-1907 ، أصبح سايرز بطل العالم ، في 1908-1914 ، حققت المدرسة المجرية إنجازات عظيمة.
У 1906—1907 чемпіонкою світу ставала Сайерс, а у 1908—1914 великих досягнень здобула угорська школа, ставали чемпіонками Лілі Кронбергер (Lily Kronberger) та Опика фон Мерай-Хорват (Opika von Meray-Horvath). Основна увага приділялася численним обов'язковим фігурам (по 6 на кожній нозі, всього 12), у довільній програмі виконувались одинарні стрибки, з обертань робилися тільки обертання сидячі та обертання стоячи.
بعد الحرب العالمية الأولى ، قادت التزلج الفردي للسيدات Herma Plank- Szabo (Herma Plank-Szabo) من النمسا ، حلت محلها المتزلجة النرويجية سونيا هيني ، و فازت البطولات العالمية و الأوروبية و الأولمبية عام 1927 - 1936 و أول أكسل منفرد بين النساء.
Після Першої світової війни жіноче одиночне катання очолила Герма Планк-Сабо (Herma Plank-Szabo) з Австрії, а потім її змінила норвезька фігуристка Соня Хені, вона вигравала всі чемпіонати світу, Європи та Олімпіади у 1927—1936 і виконала першою серед жінок одинарний аксель.
في نهاية الثلاثينيات من القرن الماضي ، بدأت النساء في أداء قفزات مزدوجة ، وأصبح التناوب أكثر تنوعً أول من قام بقفزة مزدوجة ( salchow ) في عام 1937 كانت السيدة الإنجليزية سيسيليا كوليدج (لين كوليدج) ، التي أضافت التدوير على الظهر و تدور الجمال للتزلج على الجليد ، كما أنشأت تقليدًا في المدرسة الإنجليزية لخلق ميزة على حساب أرقام إلزامية عالية الجودة. منذ 1936 ، بدأ المتزلجين الفرنسيين على الجليد في المشاركة في بطولات العالم .
Наприкінці 1930-х років жінки стали виконувати подвійні стрибки, стали більш різноманітними обертання. Першою зробила подвійний стрибок (сальхов) у 1937 році англійка Сесілія Колледж (Lane Colledge), яка додала у фігурне катання заклін (layback spin) та обертання у ластівці (camel spin), а також заклала в англійській школі традицію створювати перевагу за рахунок дуже якісних обов'язкових фігур. З 1936 року в чемпіонатах світу стали брати участь французькі фігуристки, в тому числі легендарна Жаклін Водекран (фр.
بعد الحرب العالمية الثانية ، بدأت النساء الأميركيات والكنديات ، في التنافس مع الأوروبيين. المتزلجين. في 1949-1950 ، المتزلج التشيكوسلوفاكي Alena Vrzanova ( чеськ.
Після Другої світової війни американки і канадки, не зупинивши на час війни, як європейці, розвиток своїх шкіл (напр., канадка Барбара Енн Скотт першою зробила подвійний лутц у 1942), стали змагатися з європейськими фігуристками на рівних. У 1949—1950 чемпіонкою світу стала легендарна чехословацька фігуристка Алена Врзанова (чеськ.
Alena Vrzáňová ) ، و لأول مرة بين النساء ، قامت بأداء أكسل مزدوج. في عام 1951 ، تمكنت الإنجليزية جانيت ألتويج من الفوز ببطولة العالم بسبب شخصيات إلزامية مثالية ، وفي عام 1952 - تقديم برنامج مجاني أصلي متناغم بشكل استثنائي لموسيقى Mussorgsky و Grieg - السيدة الفرنسية جاكلين دو بيف ، طالبة في مدرسة J. صنبور المياه.
Alena Vrzáňová), вперше серед жінок виконала подвійний аксель. У 1951 році за рахунок ідеальних обов'язкових фігур чемпіонат світу зуміла виграти англійка Жанетт Альтвегг (Jeanette Altwegg), а у 1952 — представивши виключно гармонійну та оригінальну довільну програму на музику Мусоргського і Гріга — француженка Жаклін дю Б'єф (Jacqueline du Bief), учениця Ж. Водекран.
ومع ذلك ، لسنوات عديدة ، هيمنت النساء الأميركيات على التزلج الفردي للسيدات ، ولم يخضعن إلا في بعض الأحيان لممثلي أوروبا. أعلن في البداية تينلي أولبرايت (تينلي أولبرايت) ، ثم كارول هيس (فازت كارول هيس في 1956-1960) . وافق المدرب كارلو فاسي بشكل خاص على هذا الأسلوب ، وفاز طلابه بيغي فليمينغ ودوروثي هاميل بدوري الألعاب الأولمبية لعامي 1968 و 1976 على التوالي. في التسعينيات ، واصلت البطلة الأولمبية لعام 1992 كريستي ياماغوتشي ، ميشيل كوان (الفائزة ببطولة العالم في أعوام 1996 و 1998 و 2000 و 2001 و 2003) وآخرون هذا الأسلوب. علاوة على ذلك ، عندما فاز المتزلجين غير الأمريكيين بالألعاب الأولمبية ، غيرت ISU نظام التحكيم عدة مرات (في صيف عام 1972 ، خفضت "وزن" الأرقام الإلزامية ، وفي صيف عام 1980 ، غيرت نظام العد ، حساب مجموع النقاط بدلاً من الدرجات).
Спочатку Тенлі Олбрайт (Tenley Albright), потім Керол Хейсс (Carol Heiss, вигравала в 1956—1960), і цілий низка інших, проголошували чіткий одноманітний стандартний стиль — дуже якісно виконані технічні елементи, гнучкість, пластичність, з ефектною хореографією та постановками програм у точній відповідності з правилами, практично завжди виконуваних під популярну класичну музику, вкрай рідко виконуючи рекордні стрибки або оригінальні нові елементи. Особливо затвердив цей стиль тренер Карло Фассі (Carlo Fassi), його учениці Пеггі Флемінг (Peggy Fleming) і Дороті Гемілл (Dorothy Hamill) вигравали Олімпіади 1968 і 1976 відповідно. У 1990-ті роки продовжили цей стиль олімпійська чемпіонка 1992 року Крісті Ямагучі (Kristi Yamaguchi), Мішель Кван (вигравала чемпіонати світу 1996, 1998, 2000, 2001 і 2003 рр) та ін.