# inh/ted2020-66.xml.gz
# uk/ted2020-66.xml.gz
(src)="1.1"> 1уйре дика хийла шун .
(src)="1.2"> Х1ама дий вайгахь ?
(src)="1.3"> Могаш ма доахкий ?
(trg)="1.1"> Доброго ранку .
(trg)="1.2"> Як справи ?
(trg)="1.3"> Чудова конференція , чи не так ?
(src)="3"> Сол хьалха къаьмаьл даьча дакъалоацархоша ч1оаг1а догг1оздаьккхача витав со-м .
(trg)="2"> Я був у захваті від попередніх виступів .
(src)="4"> Со укхазара д1авача бакъахьа ва мотт сона ( Белам ) .
(trg)="3"> Тож , я мабуть піду .
(src)="5"> Аз укхаза теркам а баь , цхьа кхо х1ама да са х1анз дувца безам болаш волча х1амашта гаргадолаш .
(trg)="4"> ( Сміх ) Тут було три теми впродовж конференції , які стосуються того , про що я хочу поговорити .
(src)="6.1"> Хьалхардар да , х1аране шоай кхайкаралца геттара тамашийна йола адамий креативность яха карматал гучаяккхар .
(src)="6.2"> Ше йолчча беса -
(trg)="5.1"> Одна з них — надзвичайні докази людської творчості в усіх презентаціях , які ми тут бачили , та в усіх людях , тут присутніх .
(trg)="5.2"> Сама широта
(src)="7.1"> - к1оргеи чулоацамеи .
(src)="7.2"> Шоллаг1дар , укхаза вай дийцачох лаьца да , вай кхоане белгалза хилар .
(trg)="6.1"> та розмах заходу .
(trg)="6.2"> Друга — це те , що ми всі опинилися в місці , де ми й гадки не маємо , що з нами станеться в майбутньому .
(src)="8"> Цо ше мишта гучайоаккхаргья вайна ца хар .
(trg)="7"> Жодної здогадки , чим це все врешті обернеться .
(src)="9"> Со-се образованеца чам болаш ва –
(trg)="8"> Мене дуже цікавить освіта ...
(src)="10"> ма дарра дийцача , сох хьа мел кхетар цу образованеца цхьацца бувзам болаш хул-кх .
(trg)="9"> власне , я помічаю , що всіх і кожного цікавить освіта .
(src)="11.1"> Шоана нийслой цу тайпара нах ?
(src)="11.2"> Сона ч1оаг1а сакъердам хул цунах –
(trg)="10.1"> Хіба вас ні ?
(trg)="10.2"> Дуже цікаво .
(src)="12"> – со нах в1ашаг1кхийттача нийсвелча ,
(trg)="11"> Наприклад , ви на вечірці і кажете комусь ,
(src)="13.1"> ц1аьхха са багара дош ийккхача са образованеца бувзам ба аьнна .
(src)="13.2"> Цхьаькха-м ала доаг1а укхаза , дика хьегача образоване болхлой атта нийса-м лац .
(trg)="12.1"> що працюєте в галузі освіти ...
(trg)="12.2"> Власне , ви нечасто буваєте на вечірках , якщо ви працюєте в освіті .
(src)="14"> ( Белам ) Нийслац хьа ца бехандаь .
(trg)="13"> ( Сміх ) Вас не запрошують .
(src)="15.1"> Цкъа вийхача , шозлаг1а кхы вехац .
(src)="15.2"> Тамашийна деций ?
(trg)="14"> Що цікаво , навіть у відповідь на ваше запрошення .
(src)="16"> Вийхача а , цхьа мишта хоатт ца ховш « Мича болх беш ва хьо ? » аьнна хаьттача ,
(trg)="15.1"> Це мене дивує .
(trg)="15.2"> Але якщо ви на вечірці й на чиєсь запитання « Ким ви працюєте ? »
(src)="17"> 1а царга хьай арг1аг1а хье образоване болх беш ва аьнна жоп юхаделча , меллашха цар б1аргаш ц1ийх дузаш зелу-кх .
(trg)="16"> відповідаєте , що працюєте в сфері освіти , ви побачите , як кров відливає від обличчя вашого співрозмовника , і він думає :
(src)="19.1"> « Ва са Даьла-кх , сенна хаьттар аз укхунга из .
(src)="19.2"> Сай таккхалча ваьг1авалара со , укхун зурмага ладувг1аш б1арчча ди д1аг1оргда ма дий х1анз ! »
(trg)="17.1"> « О Боже , чому я ?
(trg)="17.2"> У мій єдиний вихідний за весь тиждень » .
(src)="20.1"> Бакъдар аьлча , нагахь санна 1а царга хоаттий цар образовани – – хьай Даьлага ба-кх хьа болх – – хаттанза валар со , укхун вас ца еш 1ийнавалара со аьнна хеталургда хьона .
(src)="20.2"> Х1ана аьлча из сага дешар ц1ийца хоттаденна хул из , хилаций ?
(trg)="18.1"> ( Сміх ) Але якщо ви спитаєте про їхню освіту , вони просто притиснуть вас до стіни .
(trg)="18.2"> Тому що це — одна з тих речей , які дуже глибоко зачіпають людей , чи не так ?
(src)="21.1"> " Тоам " боаца хаттараш .
(src)="21.2"> Сага ди , е алапи , е кхыдола лоарх1аме дола х1ама санна .
(trg)="19"> Так само , як релігія , гроші і таке інше .
(src)="22"> Из образовани ч1оаг1а гарга я сона , шоана а из ишта йолаш санна хет сона .
(trg)="20"> Я дуже цікавлюся освітою , гадаю , як і всі ми .
(src)="23"> Х1анаб са из чам цу дешарца , цу хьехарца , даьра ба , из вай кхоаненца хоттаденна хилар бахьан долаш .
(trg)="21"> Вона цікавить нас особливо гостро почасти тому , що саме освіта має привести нас до майбутнього , що його ми не можемо уявити .
(src)="24"> Х1анз вай д1а уйла йича , укх шера цхьоалаг1ча классе долхаш дола бераш 2065 шера пенсе г1оргда-кх .
(trg)="22"> Якщо замислитися , діти , які цьогоріч ідуть до школи , виходитимуть на пенсію у 2065 році .
(src)="25.1"> Вайна-м укх хьат1адоаг1аргдолча пхе шера а т1ехьа укх гергача дуненах фу хургда мича хов .
(src)="25.2"> Малаг1ча суртех хургда хац .
(src)="25.3"> Из деррига ишта белгалза дале а ,
(trg)="23"> Ніхто й гадки не має — попри всі ці знання , що демонстрували тут протягом останніх 4 днів , — яким буде світ навіть через п ‘ ять років .
(src)="26"> воаш цу берашта доаг1ача беса хьехаш санна хеталу вайна .
(trg)="24"> І все ж ми маємо якось їх підготувати до нього .
(src)="27"> Кхоане белгалза хилар тешаме да шоана .
(trg)="25"> Тож , я гадаю , ситуація тут надзвичайно непередбачувана .
(src)="28"> Кхоалаг1дар да , вай массане барт цхьа болча санна хеталу сонна цу хьаькъехьа , вай берий кхолламгахьа геттара тамашийна карматал хилар – къаьстта кердалонца цар безам хилар .
(trg)="26"> І третя причина — це те , що ми всі погоджуємося , що діти мають надзвичайні можливості — дивовижну спроможність до інновацій .
(src)="29.1"> Масала , укхаза селхан ший ашарашца карматал гойташ хинна Сирена .
(src)="29.2"> Мел хоза х1ама дар из .
(trg)="27"> Сірена вчора ввечері — це просто диво , правда ж ?
(src)="30.1"> Из берашта юкъе белгала яле а , аз из хьакъоастаяц кхыдолча берех .
(src)="30.2"> Х1ана аьлча , деррига бераш да цхьацца карматал йолаш .
(trg)="29"> Вона — виняток , але , з іншого боку , вона не є винятком в масштабі всіх дітей світу .
(src)="31.1"> Вайна гуш дар фуд – беро ший нач1ал белгалдаккхар , из гучадаккха г1ерташ цо къахьийгалга .
(src)="31.2"> Гуча беса , из цун караг1даьннад .
(trg)="30.1"> Що ми тут маємо — надзвичайно наполегливу людину , яка знайшла в собі талант .
(trg)="30.2"> Але я маю на увазі ,
(src)="32.1"> Аз белгалдер фуд аьлча , вай мел долча берий боарамза нач1ал хилар .
(src)="32.2"> Халахетар фуд , вай из ни1мат зехьа доадар , цхьаккха хьурмат ца деш .
(src)="32.3"> Д1ахо сона ала ловш дар ши х1ама да –
(trg)="31.1"> що в кожної дитини надзвичайні таланти .
(trg)="31.2"> А ми їх розтринькуємо , доволі безтурботно .
(trg)="31.3"> Тож , я хочу поговорити про освіту
(src)="33"> образовании креативности .
(trg)="32.1"> і творчість .
(trg)="32.2"> Моя думка полягає в тому ,
(src)="34.1"> Аз белгалдоаккх , таханарча дийнахьа креативность дийша хилар лоарх1аш санна ларх1а езалга .
(src)="34.2"> Т1аккха цунна боаг1аш бола лоарх1ами терками д1абала беза .
(trg)="33"> що творчість сьогодні не менш важлива в освіті , ніж грамотність , і ми маємо надати їй такий же статус .
(src)="35.1"> ( оваци ) .
(src)="35.2"> Баркал шоана .
(trg)="34"> ( Оплески ) Дякую .
(src)="36.1"> Сона хетар ер да-кх .
(src)="36.2"> Баркал . ( белам ) Дика да , са 15 минот чакхьяьлар .
(trg)="35.1"> До речі , це все .
(trg)="35.2"> Дуже дякую .
(src)="37"> Х1анз аз шоана дувцаргда се ваь ди … Дувца дезаций ?
(trg)="36.1"> ( Сміх ) Тож , у мене ще 15 хвилин .
(trg)="36.2"> Я народився ... ні ( Сміх )
(src)="38"> ( Белам ) Дукха ха йоаццаш цхьа хьехаме дувцар хезад сона – каст-каста дувц аз из – сурташ дехкача уроках хиннад из .
(trg)="37.1"> Я нещодавно почув чудову історію ... обожнюю її розповідати ... про маленьку дівчинку , яка ходила на уроки малювання .
(trg)="37.2"> Їй було шість ,
(src)="39"> Цхьа ялх шу даьнна йи1иг яьг1ай сурташ дехкаш т1ехьашкарча парта т1а , хьехархочо дувцачун дукха теркам ца беш .
(trg)="38"> вона сиділа позаду , і вчителька казала , що ця дівчинка була зазвичай неуважна , а на уроках малювання ставала уважною .
(src)="40"> Цо леладечох шекьяьннача хьехархочо меллашха д1ат1аяха
(trg)="39"> Вчительку це зацікавило , вона підійшла до неї
(src)="41.1"> хаьттад йи1игага : « Ай , ва сен сурт дулаш йоалл хьо ? » .
(src)="41.2"> « Даьла сурт дулаш йоалл-кх » , аьнна юхаденнад йи1иго жоп .
(trg)="40.1"> та спитала : « Що ти малюєш ? »
(trg)="40.2"> Дівчинка відповіла : « Я малюю Бога » .
(src)="42"> « Ай , сага б1арга мича вайнав Даьла ! » - ийккхад хьехархочунга .
(trg)="41"> Тоді вчителька сказала : « Але ніхто не знає , як виглядає Бог » .
(src)="43"> Йи1иго цигга аьннад : « Даьра , укх цхьан минота б1арга-м гургва шоана ! »
(trg)="42"> А дівчинка відповіла : « За хвилину дізнаються » .
(src)="44.1"> ( Белам ) .
(src)="44.2"> Са к1аьнка Ингалсий мехка диъ шу даьннача хана – вешта из-м массанахьа диъ шу даьнна вар ( белам ) .
(src)="44.3"> Цу шера тхо миччахьа мара ца дахарах , диъ шу даьнна вар из – из ала г1ертар со .
(trg)="43.1"> ( Сміх ) Коли моєму сину виповнилося чотири , в Англії ... власне , йому всюди було чотири , якщо чесно .
(trg)="43.2"> ( Сміх ) Строго кажучи , куди б він не поїхав , йому скрізь було того року чотири .
(src)="45.1"> « Рождество » яха пьеса чу дакъа лоацаш хилар из .
(src)="45.2"> Дагадоаг1а хургда шоана из ?
(trg)="44.1"> Він грав в п ‘ єсі про Різдво .
(trg)="44.2"> Ви пам ‘ ятаєте сюжет ?
(src)="46.1"> Х1анз-м ч1оаг1а д1аьха дувцар хиннад цох .
(src)="46.2"> Мел Гибсона геттара 1од1аьхдаьд из ,
(trg)="45.1"> О , це було дещо .
(trg)="45.2"> Це була велика історія .
(src)="47"> кино а даьккха « Рождество-2 » яхаш .
(trg)="47.1"> Можливо , ви його бачили : « Різдво II » .
(trg)="47.2"> Джеймсу дісталася роль Йосипа ,
(src)="48.1"> Хьажа хургда шо .
(src)="48.2"> Тха Джеймса пьеса чу Юсуф пайхмара дакъа кхаьчадар .
(trg)="48"> ми були дуже цьому раді .
(src)="49"> Из эггара лоарх1аме дакъа да аьнна хеташ тхоаш доландаь ,
(trg)="49"> Ми вважали , що це одна з головних ролей .
(src)="50"> футболкаш т1а сурт дилийтадар оаха , « Джеймс Робинсон – Юсуф » аьнна ( белам ) .
(trg)="50.1"> Ми найняли натовп людей у футболках з написом « Джеймс Робінсон » — це Йосип ! »
(trg)="50.2"> ( Сміх )
(src)="51"> Цу пьеса чу в1алла йистхила везаш вацар из , бакъда , шоана-м дагайоаг1а хургья из меттиг , кхо ц1ув хьачувоалача хана .
(trg)="51"> У його ролі не було діалогу , то був епізод , де заходять троє волхвів .
(src)="52"> Чуболабелар уж совг1аташ дахьаш : дошои , ладани , мирраи .
(trg)="52"> Вони увійшли з подарунками і принесли золото , пахощі та мирру .
(src)="53"> Бокъонца хинна х1ама да шоана из .
(trg)="53"> Це було насправді .
(src)="54.1"> Цига 1охайна ваг1ача хана сона эггара хьалха хьачуена хинна уйла ер : арг1а хувцаенна хургья-кх цар .
(src)="54.2"> Бакъда т1ехьаг1а аз цхьан к1аьнкага « Раьза дий шо ? » аьнна хаьттача , « Да даьр-кх » аьнна , юха жоп делар цо , к1езиг-дукха цецваьнна аз из шийга хаттарах .
(trg)="54.1"> Ми сиділи дивилися , і , здається , вони переплутали дари .
(trg)="54.2"> Ми після спектаклю розмовляли з малим і запитали його : « Все було гаразд ? »
(trg)="54.3"> А він відповів : « Так , а що , щось не так ? »
(trg)="54.4"> Вони просто помінялися , і все .
(src)="55"> Лоацца аьлча , тувлабенна хиннабар уж .
(trg)="55"> Тож , входить троє хлопців
(src)="56"> Мичча беса дале а , цу пьеса чу кхоккхе диъ шу даьнна к1аьнк хьачуваьлар
(trg)="56"> чотирьох років , з рушниками на головах ,
(src)="57.1"> кертах гаташ а хьоарчадаь .
(src)="57.2"> Т1аккха шоай к1опилгаш 1оовттаяь , хьалхарча к1аьнко аьлар : « Аз дошув денад хьона » .
(trg)="57"> і ставлять на підлогу коробки , і перший каже : « Я приніс вам золото » .
(src)="58.1"> Д1ахо .
(src)="58.2"> Шоллаг1ча к1аьнко аьлар : « Аз ер миск денад хьона » .
(trg)="58"> А другий каже « Я приніс вам мирру » .
(src)="59.1"> Т1еххьарчо т1атехар : « Ай , тоъаргдеций хьона ? »
(src)="59.2"> ( Белам )
(trg)="59"> А третій каже : « Френк передав ось це » .
(src)="60"> Деррига бераш цхьатарра да-кх , шоашта хетар д1аоалаш .
(trg)="60"> ( Сміх ) Що в цих історіях спільного — це те , що діти хапаються за можливість .
(src)="61"> Цу кегийчар шоаш бицбелча дукха г1айг1а яц .
(trg)="61"> Якщо вони не знають чогось , вони спробують .
(src)="62.1"> Иштта деций из ?
(src)="62.2"> Шоаш г1алат дар кхераш бац-кх уж .
(src)="62.3"> Со-м ала валлац г1алат дари креативни хилари ца1 да .
(trg)="62.1"> Я маю рацію ?
(trg)="62.2"> Вони не бояться помилитися .
(trg)="62.3"> Я не хочу сказати , що постійно помилятися — це означає бути творчим .
(src)="63.1"> Вайна хаьдда ховш дар фуд – хьо г1алат де кийча ца хуле , башха уйла йоаг1аргьяц хьа керта чу .
(src)="63.2"> Г1алат дар кхера везац .
(trg)="63.1"> Але ми знаємо , що коли ти не готовий помилитися , то ніколи не створиш нічого оригінального .
(trg)="63.2"> Якщо ти не готовий помилитися .
(src)="64"> Кхийна даьлча , бераша доаду из лоарх1аме куц .
(trg)="64"> А до того моменту , коли вони стають дорослими , більшість з дітей вже втрачають цю здатність .
(src)="65"> Кхераш хул уж г1алат де .
(trg)="65"> Вони бояться робити помилки .
(src)="66"> Иштта компанешта кулгалду вай , харцдалар кхераш .
(trg)="66"> І , до речі , ми саме так керуємо компаніями .
(src)="67"> Кхард-кх вай цу г1алатех.Цул совг1а ,
(trg)="67"> Ми не прощаємо помилок .
(src)="68"> вай халкъан образовательни системе г1алатал ч1оаг1аг1а ца могадаь х1ама дац .
(trg)="68"> І ми так само працюємо з національною системою освіти , де помилки — це найгірше , що ви можете зробити .
(src)="69"> Т1аккха фу хул цунах , – даьра хул адамий кертера креативность яха карматал вай образовательни системе дакъа лоацаш цахилар .
(trg)="69"> І , як наслідок , у процесі навчання ми забираємо в дітей їхні творчі здібності .
(src)="70"> Цкъа Пикассос аьннад , массадола бер суртанчаш долаш кхолл .
(trg)="70"> Пікассо колись сказав , що всі діти народжуються митцями .
(src)="71"> Бален дерзашдар фуд - уж ишта д1ахо хьал ца кхебер .
(trg)="71"> Проблема в тому , щоб залишитися митцем , коли подорослішаєш .
(src)="72"> Цу креативностах пайда эца йиш йолашшехьа , вай из в1алла теркал ца еш ют берашта хьехача хана .
(trg)="72.1"> Я вірю в це всім серцем : ми не набуваємо творчих здібностей з віком , ми їх переростаємо .
(trg)="72.2"> Точніше , ми навчаємося їх втрачати .
(src)="73"> Ай , х1анад из ишта ?
(trg)="73"> Чому так відбувається ?
(src)="74"> Т1еххьарча пхе шерагара д1а мел ийккхача хана Стратфорде ваьхав со .
(trg)="74"> Років п ‘ ять тому я жив у Стретфорді-на-Ейвоні .
(src)="75.1"> Стратфорд-он-Эйвон яхача шахьарара даьнна Лос-Анджелесе даха д1адахар тхо .
(src)="75.2"> Оашош кхетаду ма хургдий оаш из мел лоадам боаца кхeлхар да – цхьан г1айрет1ара ваьнна кхыча г1айрет1а кхачара .
(trg)="75.1"> До речі , ми переїхали зі Стретфорду-на-Ейвоні до Лос-Анджелесу .
(trg)="75.2"> Тож , можете собі уявити , який це був легкий переїзд .
(src)="76.1"> ( Белам ) Тхо даьха г1ала Сниттерфилд яхаш яр , Стратфорда гаьна доаццаш – Шейкспира да ваь моттиг я из .
(src)="76.2"> Х1анз аз цхьа х1ама хаьттача цецдаргдар-кх шо .
(trg)="76"> ( Сміх ) Насправді , ми жили в містечку під назвою Сніттерфілд , неподалік від Стретфоду , там ще народився батько Шекспіра .
(src)="77.1"> Со-м ваьннавар .
(src)="77.2"> Ц1аккха уйла ена хиннайий шоана – Шекспира да хиннавий-хьог1 , аьнна ?
(trg)="78.1"> Мене — так .
(trg)="78.2"> Ви не думали , що в Шекспіра був батько , так ?
(src)="78.1"> Енаеций ?
(src)="78.2"> Х1ана енаяц хой шоана ?
(trg)="79.1"> Так ?
(trg)="79.2"> Тому що ви не думали про те ,
(src)="79"> Х1ана аьлча из Шекспир в1алла бер хиннадий-хьог1 , аьнна вай уйла ца ярах .
(trg)="80"> що Шекспір був дитиною , правда ?
(src)="80"> Е из ворх1 шу даьнна хиннавий-хьог1 аьнна .
(trg)="81.1"> Семирічний Шекспір ?
(trg)="81.2"> Я ніколи про це не думав .
(src)="81"> Сона-м енаяц из цу тайпара уйла .
(trg)="83"> було сім років .
(src)="82"> Ишколе иха хургва-кх из , е берашца цхьана классе ваьг1а хургва , хургвеций ?
(trg)="84"> Він ходив на чиїсь уроки англійської , чи не так ?
(src)="83.1"> Ма садиа хургда цо хьехархой ( белам ) .
(src)="83.2"> « Кхы ч1оаг1а къахьега деза 1а » яхаш , да а хинна хургва .
(trg)="85.1"> Якось ніяково .
(trg)="85.2"> ( Сміх ) « Треба бути стараннішим » .
(src)="84"> Е дас 1овижа ахийта хургва , т1ехьа т1атохаш , « Волле , 1овижа !
(trg)="87"> Шекспіру : « Час лягати спати » ,
(src)="85"> Из къоалам а 1обила , из зурма а юхаоза ,
(trg)="88"> Вільяму Шекспіру , « Поклади олівця ,
(src)="86"> наьха са ца дуаш »
(trg)="89"> і перестань так розмовляти .
(src)="87"> ( Белам ) .
(trg)="90.1"> Ніхто тебе не розуміє » .
(trg)="90.2"> ( Сміх )
(src)="88.1"> Мичча тайпара дале а , Стратфордера даьнна Лос-Анжелесе кхаьчар тхо .
(src)="88.2"> Т1аккха цу хьаькъехьа цхьа х1ама да са дувца безам болаш .
(src)="88.3"> Са во1 дукха раьза вацар цу г1улакха .
(trg)="91.1"> Тож , ми перебралися зі Стретфорду до Лос-Анджелеса , до речі , хочу декілька слів сказати про переїзд .
(trg)="91.2"> Син не хотів їхати .
(src)="89.1"> Ши бер да са .
(src)="89.2"> Ви1ий х1анз 21 шу даьннад .
(trg)="92.1"> У мене двоє дітей .
(trg)="92.2"> Сину зараз 21 рік , а доньці — 16 .
(src)="90.1"> Йи1ига 16 даьннад .
(src)="90.2"> Д1адолхаш дика хете а , х1ета а цхьан х1аман раьза вацар-кх из ,
(trg)="93"> Він не хотів їхати до Лос-Анджелесу .
(src)="91"> х1ана аьлча неш яр цун цигача .
(trg)="94"> Йому подобалося місто , але в Англії у нього була подружка .
(src)="92"> Из Сара ч1оаг1а езаш вар-кх из .
(trg)="95.1"> Вона була коханням його життя , Сара .
(trg)="95.2"> Вони були знайомі вже місяць .
(src)="93"> Шоайла байза цхьа бутт мара ба а бацар .
(trg)="96"> Звертаю вашу увагу , вони тільки-но відсвяткували свій четвертий ювілей ,
(src)="94.1"> 16 шу даьна бар уж .
(src)="94.2"> Шоашта ма хой шоана , " Ялхайта шу , ялхайта шу ... " безама мел т1ера да .
(src)="94.3"> Фекема т1а даг1ача хана аьлар к1аьнко :
(trg)="97.1"> адже місяць — це багато , коли тобі 16 .
(trg)="97.2"> Отже , він був дуже засмучений під час польоту
(src)="95"> « Из Сара санна йо1 кхы корайоаг1аргьяц сона » .
(trg)="98"> і сказав : « Я більше ніколи не зустріну такої , як Сара » .
(src)="96"> Тхо-м , бакъдар аьлча , ч1оаг1а раьза дар цу деша , х1ана аьлча из-м даьра дар тхо цигара д1адахара кертера бахьан .
(trg)="99"> Ми , до речі , були раді його словам , якщо чесно , тому що вона була головною причиною , чому ми їхали з країни .
(src)="97.1"> ( Белам ) Со цецвоаккхаш дар фуд – хьо миччахьа мара ца вахарах , Америке воде а , кхыча мехка воде а , массанахьа образовательни системашка предметий низам ца1 ба-кх .
(src)="97.2"> Хургбарий-хьог1 кхыча тайпара аьнна , миччахьа мара хьо ца вахарах ,
(trg)="100.1"> ( Сміх ) Але коли ти приїздиш до Америки , або подорожуєш , помічаєш одну цікаву річ : кожна система освіти на планеті має однакову ієрархію предметів .
(trg)="100.2"> Кожна .
(src)="98"> цхьан арг1ан ба-кх .
(trg)="101.1"> Хоч куди ти поїхав .
(trg)="101.2"> Здавалося б , має бути навпаки , але ні .
(src)="99"> Д1а лакхе математикеи метташи латт ,
(trg)="102"> На вершині — математика та мови ,
(src)="100"> т1аккха гуманитарни 1илмаш да , юххера д1а к1ал , буххе исбахьален предметаш я .
(trg)="103"> потім гуманітарні науки , а внизу — мистецтва .
(src)="101"> Массанахь цхьа оттам ба-кх !
(trg)="104"> Скрізь на Землі .
(src)="102"> Цул совг1а ,
(trg)="105"> І майже в кожній системі