"הבהלה לזהב"
Чарльз Чаплін у фільмі "Золота лихоманка"
זה השיחזור של הסרט האילם "הבהלה לזהב" עם תוספת מוזיקה ודיאלוגים.
Це - друге народження німої картини, яка була озвучена музикою та діалогами.
זהב אלסקה היה חלומם ותקוותם של אלפי מחפשי זהב ששירת הסירנות של הצפון משכה אל אדמה קפואה זו, אל אזורים שלא נחקרו מעולם.
В роки Великої Золотої Лихоманки, Аляска стала мрією і надією для людей, безжалісною сиреною Далекої Півночі, яка манила тисячі у свої крижані обійми, у свої незвідані краї.
רכס צ'ילקוק, היה המכשול הגדול אל שדות הזהב. מעבר לו, נאבקו הגברים במחסור ובקשיים.
Чілкутський перевал був величезним бар'єром на шляху до золотих ділянок.
רבים איבדו את חייהם, חלקם מאפיסת כוחות.
Долаючи цей перевал, люди стикалися з небувалими стражданнями і труднощами.
אחרים התייאשו וויתרו.
Багато з них там загинуло.
אך האמיצים המשיכו הלאה.
Деякі звертали зі шляху, а деякі втрачали сміливість і поверталися назад.
רחוק בצפון הקפוא, לתוך השקט התמידי, בא מחפש זהב בודד, שלא פחד מכלום.
Далеко на крижану північ, глибоко у мовчазну далечінь, проник безстрашний самотній шукач.
"המכרה של ג'ים מקאני"
"Розвідувальна ділянка Великого Джима Маккея".
בלב השיממון הזה, התמקם מחפש זהב אחר.
І десь тут у цій далечині був ще один самотній шукач.
באופטימיות עליזה, קולומבוס הקטן שלנו המשיך בדרכו. הוא נעצר, מדד, החליק וקם על רגליו.
З бадьорим завзяттям спускався наш маленький Колумб, потім зупинився, зробив крок, послизнувся і з'їхав з гори.
"בוא נראה", חשב האיש הקטן, "כדי לדעת היכן אני, קודם כל עלי להגיע."
"Так, подивимось", - подумав Коротун.
"כאן נח ג'ים סאורדוף שאבד בשלג ביום ו', 1898."
"Тут лежить Джим Сурду, засипаний снігом на цьому місці.
בקרחונים פראיים אלו, חלום התגשם. וקול בודד זעק אל השמים:
Там, у крижаній пустелі, здійснилася мрія, і самотній голос заволав до урочистого неба:
"יורקה!
"Еврика!
מצאתי הר זהב".
Я знайшов її, гору з золотом!"
אך כוחות הטבע צחקו, נבחו ורעמו.
Але сили природи сміялися, ревіли та гуркотали.
בשיממון זועם זה, היתה בקתה. בתוכה, עוד איש בודד: בלק לרסן.
У цій бурхливій далечині була самотня хатинка, та ще одна самотня людина, Чорний Ларсон, справжній дикий негідник.
"מבוקש"
"Pозшукується"
ומתוך הסופה הזועמת, האיש הקטן נכנס לבקתה הרעועה בכדי למצוא מחסה וקצת הכנסת אורחים.
Ховаючись від бурхливої стихії Коротун увійшов до хатинки, шукаючи там укриття і, хоча б невеличку, гостинність.
והוא התיישב לנוח בזמן שהרוח שאגה דרך הקירות הפרוצים.
Він присів там, намагаючись дати спочинок своїм втомленим кісткам, а крижаний вітер задував у кожну щілину на стіні.
"בוא הנה", אמר לרסן.
"Підійди сюди", - сказав Ларсон.
"מה אתה עושה?"
"Що ти робиш?"
"אוכל", אמר האיש הקטן.
"Очевидно, що їм."
"צא החוצה!"
"Забирайся."
"צא החוצה!"
"Ну ж бо!"
"צא החוצה!"
"Геть!"
"צא החוצה!"
"Забирайся!"
"צא מיד!"
"Геть!"
"צא מיד!"
"Забирайся!"
גם את ג'ים הגדול, הרוח הטרידה.
Крижаний вітер також завдав клопоту Великому Джимові.
ג'ים הגדול היה אדם אציל.
Великий Джим був благородного походження.
הוא סבל.
Він страждав.
כמה שהוא אהב לסבול.
О, як же він любив страждати.
כל דבר גרם לו סבל.
Він страждав через будь-які дрібниці.
"צאו החוצה!", אמר לרסן,
"Забирайтеся", - сказав Чорний Ларсон.
"או שאמלא אתכם בעופרת."
"Або я всаджу в обох вас по кулі."
"מיד, שניכם, החוצה!"
"Ну ж бо, люба парочко, забирайтеся!"
"החוצה!"
"Геть!"
ג'ים לא אהב רעש מהסוג זה.
Такого звуку Джим не міг терпіти.
"אשאר כאן! אתה מבין?"
"Я залишусь тут, зрозумів?"
"כאן!", אמר ג'ים הגדול.
"Саме тут", - сказав Великий Джим.
"כן, הוא יישאר כאן", אמר האיש הקטן.
"Так, сер, ми залишимось саме тут", - сказав Коротун.
"אתה מבין?
"Зрозумів?
אנחנו נשאר כאן."
Ми залишимось тут."
והם נשארו במשך ימים ולילות.
І вони залишались там, і вдень, і вночі. А хатинка все стогнала і гуділа від вітру.
ושני הגברים צעדו בלי לדבר והרעב כירסם בעצמותיהם.
Двоє чоловіків мовчки ходили по ній, звіріючи від голоду.
"אני צריך אוכל!", זעק ג'ים הגדול.
"Мені треба поїсти!" - верещав Великий Джим.
"אני צריך לאכול!"
"Мені треба поїсти!"
"מה אתה אוכל?", שאל לרסן.
"Що ти їсиш?" - запитав Чорний Ларсон.